Професії від Kadroland.Academy

Чи можна оскаржити розпорядження про службове розслідування: роз’яснення ВС

Чи може працівник оскаржити в суді розпорядження про призначення службового розслідування? Верховний Суд пояснив, чи створює таке рішення юридичні наслідки для працівника та коли виникають підстави для оскарження

2

25

Подобаються наші матеріали? Додайте нас в улюблені джерела Google, щоб частіше бачити наші новини в пошуку та ШІ-оглядах в Google.

Додати


Саме це питання розглянув Верховний Суд у постанові від 17.09.2026 у справі №420/1857/25.


Щодо службовця Кароліно-Бугазької сільської ради було призначено службове розслідування через його відсутність на службі.

Працівник звернувся до суду та просив скасувати розпорядження про призначення службового розслідування.


Суд першої інстанції відмовив у позові.


Апеляційний суд пішов іншим шляхом – закрив провадження, оскільки саме розпорядження про призначення службового розслідування не створює безпосередніх юридичних наслідків для працівника.


Справа дійшла до Верховного Суду.


Верховний Суд прямо зазначив:

рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією

Його мета – встановити обставини можливого порушення, причини та умови, за яких воно сталося, і з'ясувати, чи є підстави для відповідальності особи.


Тобто на момент призначення розслідування питання про винуватість ще не вирішене.


Ключовий висновок ВС:

Саме по собі призначення службового розслідування не порушує права особи і не створює для неї юридичних наслідків. Юридичні наслідки можуть настати вже за результатами розслідування, якщо суб'єкт призначення прийме відповідне рішення, наприклад про притягнення до дисциплінарної відповідальності

Тому Верховний Суд погодився із закриттям провадження у справі щодо оскарження самого розпорядження про призначення службового розслідування.


Що важливо для кадровика


Сам факт призначення службового розслідування:


  1. не означає, що дисциплінарний проступок уже встановлено;
  2. не означає автоматичного притягнення до дисциплінарної відповідальності;
  3. не означає, що працівнику вже визначено вид дисциплінарного стягнення.


Навпаки, службове розслідування саме й проводиться для того, щоб встановити факти та дати їм належну оцінку.

І лише за результатами розслідування комісія складає акт, у якому можуть бути висновки та пропозиції щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Але є дуже важливий момент. Особа, щодо якої проводиться службове розслідування, має процесуальні права

Зокрема, вона може:


  1. отримувати інформацію про підстави розслідування;
  2. надавати пояснення;
  3. подавати документи;
  4. заявляти клопотання;
  5. просити опитати інших осіб;
  6. подавати зауваження щодо проведення розслідування;
  7. заявляти клопотання про виведення з комісії осіб, у яких є конфлікт інтересів;
  8. користуватися правовою допомогою адвоката або представника.


Тобто працівник не є пасивним «об'єктом перевірки».

Тож, розпорядження про службове розслідування не повинно виглядати як готовий вирок працівнику.


Спочатку – перевірка.


Потім – встановлення обставин.


І лише після цього – рішення про відповідальність, якщо для цього є законні підстави.

Джерело: Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради


Матеріали на сайті https://kadroland.com можуть містити роз'яснення державних органів та погляди зовнішніх авторів. Їхній зміст не завжди збігається з позицією редакції. Кожна публікація відображає особисту думку автора. Редакція не редагує авторські тексти і не несе відповідальності за їх зміст.
2

25

2

70

2

48

2

6544

4

1790

1

176

6

926

4

3093

5

1107

5

3368

4

210

4

76

5

4628

6

2199

7

4571

9

738

6

289

5

1356

6

548

5

3728