Відмови в навчальних відпустках: правомірність у воєнний час

Відмова у наданні відпустки – неправомірна, а от у оплаті – може бути за умови фінансового обгрунтування.

Ви маєте рацію – можливість відмови у наданні відпусток працівникам, залученим до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, немає відношення до «стратегічних» підприємств, це різні поняття та переліки.

Водночас, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43), у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки у зв'язку з усиновленням дитини) понад 24 календарні дні щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Отже, оплачувана у мирні часи «навчальна» відпустка у період дії воєнного стану за рішенням роботодавця може бути надана без збереження заробітної плати.

Проте на думку Мінекономіки, викладену у листі від 28.01.2024 р. № 4706-05/6893-09, у разі прийняття рішення роботодавцем щодо надання без збереження заробітної плати оплачуваної відпустки роботодавець має обґрунтувати необхідність надання цих відпусток без збереження заробітної плати та документально підтвердити настання обставин, що спричинили таку необхідність (тобто фінансову неспроможність підприємства оплатити такі відпустки). Тому усім роботодавцям, які мають можливість надати і оплатити своїм працівникам додаткові відпустки, у т. ч. і «навчальні», все ж таки варто виплачувати відпускні.

Раді допомогти, звертайтесь ще!