Як призупинити медичне КНП та виплачувати зарплату працівникам

Поняття «простій» законодавчо зафіксовано у ст. 34 Кодексу Законів про Працю від 10.12.1971 № 322 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 і визначено як призупинення роботи, що викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Законодавством не встановлено чітких умов (підстав) оголошення простою на конкретному підприємстві. Так само не встановлено жодних обмежень, тому вирішення питання щодо оголошення простою повною мірою залежить від об'єктивних обставин, які склалися на підприємстві, та бажання роботодавця.

Якщо у зв’язку з воєнними діями підприємство не може функціонувати, воно оголошує простій (ст. 34, 113 КЗпП).Простій запроваджують рішенням керівником підприємства, установи, організації.

Для цього слід оформити:

- акт простою, в якому фіксує обставини, через які виник простій, дату виникнення простою тощо;

- наказ про оголошення простою, у якому зазначає:перелік структурних підрозділів/працівників, на які поширюється простій (якщо простій не поширюється на все підприємство);

-дату початку та, за можливості, дату закінчення простою (якщо її можна визначити) або подію, із якою пов’язане закінчення простою, наприклад, «…до можливості відновити роботу»або «…до закінчення періоду воєнного стану»;

- (не)звільнення працівників від обов’язку бути присутніми на віддалених робочих місцях або робочих місцях на території підприємства.

Останній зазначений пункт у тексті наказу є важливим з тієї точки зору, що в разі якщо в період простою з працівником, звільненим від виконання трудових обов’язків, трапиться нещасний випадок, то він буде кваліфікуватися як нещасний випадок невиробничого характеру.

Простій може бути оголошено:

для всього підприємства;

для окремого структурного підрозділу;

для окремих працівників.

Усе залежить від того, наскільки може функціонувати підприємство в цілому або працювати окремі його підрозділи чи окремі працівники. Також, крім простою, деяких працівників роботодавець може перевести на дистанційну чи надомну роботу, якщо це дозволяють їхні трудові функції. Для зовнішніх сумісників також може бути оголошено простій.

Час простою не з вини працівника оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки розряду/окладу працівника, без урахування надбавок, доплат та інших виплат.

Якщо під час простою з’явиться робота для всіх або окремих працівників, простій припиняють. Це також оформлюють наказом. Крім того, деякі роботодавці, які не мають фінансової можливості для здійснення виплат за час простою або в яких будівлі підприємств зазнали руйнувань внаслідок воєнних дій і невідомо, коли в майбутньому вони зможуть забезпечувати працівників роботою, припиняють простій і на підставі ст. 13 Закону Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15.03.2022 № 2136 (далі-Закон №2136) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n47 призупиняють дію трудових договорів із працівниками. Це дає змогу зазначеним роботодавцям зекономити кошти підприємства.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше, ніж період дії воєнного стану (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України (пункт 4 ст. 13 Закону № 2136).

Раді допомогти, звертайтесь ще!