Звільнення мобілізованого працівника: нюанси заяви та наказу

Так, може бути однакова дата заяви та наказу при звільнені за власним бажанням, якщо зазначена поважна причина.

Якщо у заяві про звільнення працівник вказує поважну причину, яка зумовлює неможливість продовження роботи, то роботодавець зобов’язаний розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник без відпрацювання.

Перелік поважних причин зазначений у ч. 1 ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218) переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом тощо).

Даний вище перелік так само поширюється для випадків, коли був укладений строковий трудовий договір, який розривається з ініціативи працівника.

Якщо поважної причини, зазначеної у ч. 1 ст. 38 КЗпП, для звільнення не має, домовтесь з працівником написати заяву про звільнення за угодою сторін. В такому випадку і заява і наказ будуть мати одну дату.

Раді допомогти, звертайтесь ще!