Право водія на додаткову відпустку при міжнародних перевезеннях пасажирів

Так, має.

Згідно зі статтею 76 Кодексу законів про працю від 10.12.1971 № 322 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n479 щорічні додаткові відпустки надаються працівникам:

за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
за особливий характер праці;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Тривалість щорічних додаткових відпусток, порядок та умови їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України.

Робоче місце водія відноситься до особливого характеру праці.

Згідно із «Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці розділ 15 «Транспортні послуги» (постанова Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1290 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-%D0%BF#o9568) право на додаткову відпустку мають:

– водії автомобілів, вантажністю:

від 1,5 т до 3 т – 4 календарних днів;
від 3 т і вище – 7 календарних днів;

– водії автобусів – 7 календарних днів;

– водії автомобілів медичної та санітарної допомоги – 4 календарних днів;

– водії пожежних автомобілів вантажністю:

від 1,5 т до 5 т – 4 календарних днів;
від 5 т і вище – 7 календарних днів;

– водії автомобілів-таксі – 4 календарних днів.

- водій автомобіля, зайнятий перегоном автомобілів, слюсар з ремонту автомобілів і робітники інших професій - усі, які працюють у нічних змінах на ремонті, технічному обслуговуванні та огляді автотранспортних засобів - 4 календарних днів;

Відповідно статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n64 конкретна тривалість відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівників у цих умовах. Право на додаткову відпустку та у розрахунок часу, зараховуються дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня.

Раді допомогти, звертайтесь ще!