Право ЗОЗ на інформацію про пацієнтів та лікарську таємницю

Збирати, зберігати, використовувати й передавати медичні дані про особу без її згоди заборонено.

«Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати , інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків» (ч.1 ст. 40 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 № 2801 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#n339).

Медична інформація про пацієнта може бути розголошена:
у разі письмової згоди самого пацієнта;
у випадку мотивованої вимоги органів дізнання, слідства, прокуратури і суду, санепідемслужби;
якщо зберігання таємниці істотно загрожує здоров’ю і життю пацієнта і/або/інших осіб (небезпечні інфекційні захворювання);
у випадку залучення до лікування інших спеціалістів, для яких ця інформація є професійно необхідною.

Передача інформації про стан психічного здоров’я людини та надання їй психіатричної допомоги без згоди особи або без згоди її законного представника допускається для:
організації надання особі, яка страждає на тяжкий психічний розлад, психіатричної допомоги;
провадження досудового розслідування, складання досудової доповіді щодо обвинувачених або судового розгляду за письмовим запитом слідчого, прокурора, суду та представника уповноваженого органу з питань пробації.

За незаконне розголошення лікарської таємниці передбачено кримінальну відповідальність згідно зі ст. 145 Кримінального кодексу України.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n923

Раді допомогти, звертайтесь ще!