Прийняття на роботу без окладу: можливі порушення та наслідки

Так, це вважається порушенням. Законодавством передбачено вказувати розмір посадового окладу.

Відповідно до пункту 7 глави 10 «Особливості підготовки та оформлення розпорядчих документів» розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях , затверджених наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі — Правила № 1000/5), у разі призначення працівника зазначаються повна дата (число, місяць, рік) фактичного виходу працівника на роботу, розміри його посадового окладу відповідно до штатного розпису, надбавок та доплат.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0736-15#n216

Зазначення розміру посадового окладу, надбавок і доплат передбачено і типовою формою № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затвердженою наказом Держстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 № 489 (далі — Наказ № 489).

Згідно з частиною першою статті 29 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці) при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Інформація щодо посадових окладів (тарифних ставок) міститься у штатному розписі підприємства. Проте ознайомлення працівника із штатним розписом до того, як працівник почав виконувати роботу за укладеним трудовим договором, не належить до обов’язків роботодавця (ст. 29 КЗпП ). До того ж у більшості організацій штатний розпис віднесений до документів з обмеженим доступом і не призначений для «оприлюднення».

Перевіряючим органом кадрових документів є орган Держпраці. За неправильне ведення документації накладається адміністративний штраф.

Раді допомогти, звертайтесь ще!