Підстав для відмови в оплаті лікарняного немає.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

1) у разі одержання застрахованою особою травми або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;

2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;

3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;

4) за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;

5) у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних із таким сп’янінням;

6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;

7) за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.

Отже, перебування працівника у щорічній відпустці або його бажання не є підставами для відмови в оплаті лікарняного. Таким чином, лікарняний має бути оплачено, а дні відпустки, на які припав лікарняний, має бути перенесено на інший період відповідно до ст. 11 Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 № 504/96-ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n131.

Раді допомогти, звертайтесь ще!