У мирний час заборонено не надавати щорічні відпустки повної тривалості протягом двох років поспіль, а також не надавати їх протягом робочого року: особам віком до 18 років; працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці згідно ч. 5 ст. 11 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n131 «Про відпустки». Але у воєнний час ця норма не діє, роботодавець може відмовити працівнику надати невикористані дні щорічної відпустки згідно абз. 5 ч. 1 ст. 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43. Це право, а не обов’язок роботодавця. У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Проте це обмеження може бути застосовано виключно до щорічної основної відпустки за поточний робочий рік й не застосовується до накопичених днів щорічних відпусток за попередні робочі роки. Накопичені дні щорічної відпустки за попередні робочі роки не згорають. Працівник має право їх використати або при звільненні за них має бути виплачена грошова компенсація. Бажано використання накопичених днів щорічної відпустки планувати у графіку відпусток. Проте немає заборон на їх використання поза графіком у разі згоди обох сторін. Обмежень з боку законодавства по тривалості одночасного використання накопичених днів щорічної відпустки немає.

Раді допомогти, звертайтесь ще!