Чи потрібно відпрацьовувати 2 тижні при звільненні під час війни

Звільнення за власним бажанням (ст. 38 КЗпП) може бути двох основних видів:

-звільнення з поважних причин;
-звільнення без поважних причин.

Відповідно до ст. 38 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n161:

1. при звільненні за власним бажанням , не маючи поважної причини працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні;

2. у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Тобто, якщо працівниця немає поважної причини, то вона має повідомити роботодавця про своє бажання звільнитися не пізніше ніж за два тижня.

Виключенням є ситуація, передбачена ст. 4 Закону № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n15, а саме: у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Раді допомогти, звертайтесь ще!