Якщо така ситуація влаштовує роботодавця другій рік, то вона відповідає законодавству.

Суміщення – це поєднання роботи за двома посадами, а саме: людина працює на певній посаді, крім керівної, яка є основною, а паралельно виконує ще трудові функції за іншою сумісною посадою й на тому ж самому підприємстві. (ст. 105 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n640)

Суміщення посад не потребує оформлення трудового договору й оплачується шляхом встановлення доплати до зарплати, яка отримується за основною посадою. Необхідна умова для можливості оформлення суміщення посад – наявність вакантної посади у штатному розписі. (роз’яснення Держпраці https://www.pfu.gov.ua/lg/357429-sumishhennya-posad-sumisnytstvo-ta-vnutrishnye-sumisnytstvo/)

Враховуючи, що на підприємстві є вакансія, виконання обов’язків за цією посадою здійснюється іншою особою за її згодою, обов’язки покладено без визначення конкретного строку (наприклад, «до заповнення вакансії»), а за виконання додаткових обов’язків встановлено доплату, така робота не може змінити свій статус із «тимчасової» на «постійну».

Щодо розміру доплат за суміщення професій (посад), то він обмежується 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляють ці доплати (постанова Ради міністрів СРСР від 04.12.1981 №1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/48-82-%D0%BF#o2) та Інструкція щодо застосування цієї постанови від 14.05.1982 №53-ВЛ, затверджена Державним комітетом СРСР з Всесоюзної Центральної ради професійних спілок (які досі чинні)).

Однак чинне законодавство дозволяє роботодавцю не обмежуватись цією цифрою при визначенні розміру доплат за суміщення професій (посад).

Ч. 1 ст. 21 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ) затверджено, що виконувана робота визначається угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП, встановлюють на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n617).

Таким чином, внутрішніми нормативними актами роботодавця може бути затверджено фактично будь-який порядок оплати суміщення. Під забороною при цьому є тільки безоплатне виконання роботи за суміщенням.

Раді допомогти, звертайтесь ще!