Конкретна допустима перерва між звільненням за угодою сторін та прийняттям на нову роботу для збереження безперервного стажу у сфері тепловодопостачання та водовідведення зазвичай встановлюється відповідними галузевими нормативними документами, положеннями або колективними договорами підприємств.

Загальнодержавним законодавством України (Кодексом законів про працю) не визначено універсального строку перерви для збереження безперервного стажу.

Відповідно до підпункту 3.1.9 пункту 3.1 розділу 3 Галузевої угоди між Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Обʼєднанням організацій роботодавців «Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2023—2027 роки, яка зареєстрована у Міністерстві економіки України 26.12.2023 за № 13, сторони встановлюють мінімальні обовʼязкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства, зокрема надбавку до тарифної ставки чи посадового окладу працівникам основних професій за безперервний стаж роботи на підприємствах та в організаціях сфери тепло-, водопостачання і водовідведення усіх організаційно-правових форм та форм власності, що визначається колективними договорами згідно із Порядком встановлення і умовами виплати щомісячної надбавки до тарифної ставки чи посадового окладу працівникам основних професій за безперервний стаж роботи на підприємствах та в організаціях сфери тепло-, водопостачання і водовідведення (додаток 8 до Угоди, далі -Порядок).

Пунктом 1.2 розділу 2 Порядку передбачено, що перелік працівників основних професій, які мають право на отримання щомісячної надбавки за безперервний стаж роботи, визначається підприємствами та організаціями сфери тепло-, водопостачання і водовідведення самостійно у колективному договорі.

На таких нормах законодавства наголосила Держпраці у листі від 26.03.2025 р. N 469/2.3/2.3-ЗВ-25а.
додаток

Раніше в Україні діяли загальні нормативні акти, зокрема Постанова Ради Міністрів СРСР від 13 квітня 1973 року № 252 , згідно з якою перерва між звільненням і працевлаштуванням не мала перевищувати 21 календарний день для збереження безперервного трудового стажу. Ці старі радянські норми поступово втратили свою актуальність із впровадженням сучасного пенсійного законодавства України, яке оперує поняттям "страховий стаж". Страховий стаж не залежить від безперервності роботи чи причини звільнення — головне, щоб за відповідний період були сплачені страхові внески (ЄСВ).
Правило 21 дня може зберігатися у внутрішніх (відомчих) положеннях або колективних договорах окремих галузей, зокрема у сфері тепло-, водопостачання, як підстава для надання певних додаткових пільг, надбавок за вислугу років або додаткових відпусток, які не пов'язані з державною пенсією.

Отже, для отримання точної інформації щодо конкретної ситуації необхідно ознайомитися з Положенням про порядок обчислення безперервного трудового стажу (або аналогічним документом), яке діє на підприємстві у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення, де ви плануєте працювати, або звернутися до відділу кадрів цього підприємства чи відповідного профспілкового органу.

Раді допомогти, звертайтесь ще!