Ні, «заробляє».

За таких обставин працівнику потрібно надавати відпустку без збереження заробітної плати за п. 14 ч. 1 ст. 25 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n268) – вона надається суміснику за його бажанням на термін до закінчення відпустки (як основної, так і додаткової) за основним місцем роботи. Така відпустка, на відміну від відпустки без збереження зарплати за згодою сторін за ст. 26 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n298), зараховується до стажу для надання щорічної основної відпустки – відповідно, на тривалість щорічної основної відпустки за сумісництвом ця відпустка не вплине, працівник матиме право на неї у повному обсязі (24 календарні дні).

Раді допомогти, звертайтесь ще!