Оптимальні варіанти звільнення працівниці після декретної відпустки

Звільнення за угодою сторін

Звільнення за угодою сторін здійснюється на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП. У законодавстві не прописано ані порядок оформлення, ані строки такого звільнення. Отже, при звільненні за цією підставою слід виходити із бажання сторін трудового договору та досягнення ними угоди щодо умов звільнення.

Роз’яснення Мінсоцполітики щодо порядку звільнення за угодою сторін можна знайти у листі від 04.04.2014 № 60/06/186-14, де зазначено, що порядок і строки припинення трудового договору за угодою сторін визначаються працівником і власником (або уповноваженим ним органом) у кожному конкретному випадку.

Звільнення за угодою сторін означає, що роботодавець і найманий працівник досягнули спільної згоди щодо припинення трудового договору у визначений строк.

Законодавство не передбачає обов’язкового оформлення письмового документа, що ініціює звільнення (заяви працівника або повідомлення роботодавця), тому ініціатива щодо звільнення фактично може бути висловлена працівником або роботодавцем іншій стороні усно. Проте, звісно, краще і безпечніше зафіксувати усі домовленості про звільнення за угодою сторін письмово – у заяві працівника та/або угоді між працівником та роботодавцем.

У наказі (розпорядженні) про звільнення за згодою сторін, зокрема, зазначаються:

підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на п. 1 ст. 36 КЗпП;
дата звільнення, про яку домовлялися сторони.

Працівник фіксує свою згоду шляхом проставляння свого підпису під час ознайомлення з наказом.

Ще раз підкреслимо: зважаючи на вищенаведене роз’яснення Мінсоцполітики, для звільнення за цією підставою не обов’язково оформлювати заяву працівника на звільнення. Але якщо ініціатором звільнення виступає працівник, ми радимо все ж таки цей документ оформити, щоб уникнути у майбутньому можливих суперечок між роботодавцем і працівником.

Також не потрібно працівнику попереджати роботодавця про звільнення за угодою сторін за 2 тижні.

На відміну від ст. 38 КЗпП, п. 1 ст. 36 КЗпП не передбачає такого обов’язку. Це і є одна з відмінностей звільнення за власним бажанням та за угодою сторін.

Раді допомогти, звертайтесь ще!