Поновлення працівника після мобілізації: необхідні документи та дати

Потрібно оформити повернення працівника не через «прийняття на роботу», а як припинення увільнення від роботи у зв’язку з військовою службою: видати наказ про вихід на роботу з дати, коли він фактично стає до роботи після взяття на військовий облік у ТЦК та СП, а не «заднім числом» з дати виключення зі списків частини.

Обґрунтування

Днем закінчення військової служби є дата виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби. Це прямо випливає з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ч. 3ст. 24від 25.03.1992 №2232-XIІ.

Після звільнення зі служби працівник зобов’язаний протягом п’яти днів стати на військовий облік, і лише потім — приступати до роботи. Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до відповідних районних (міських) ТЦК та СП для взяття на військовий облік. Лише після виконання цього обов’язку працівник має прибути за місцем роботи. Це встановлено ч. 11 ст. 26 Закону № 2232 ч. 11 ст. 26від 25.03.1992 №2232-XII.

На час виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, за працівником зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Працівників увільняють від роботи зі збереженням місця роботи, посади і середньої заробітної плати на час виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 та ч. 1 ст. 119 КЗпП ч. 2 ст. 21 Закону № 2232ч. 1 ст. 119 КЗпП.

Отже, датою початку роботи є перший робочий день після взяття на військовий облік у ТЦК та СП. Усі матеріали щодо демобілізованих працівників узгоджено трактують, що працівник має розпочати виконання обов’язків за трудовим договором на наступний день після дня взяття на військовий облік у ТЦК та СП після звільнення з військової служби. Тому наказ про вихід на роботу видають поточною датою, з указанням конкретної дати початку роботи, що відповідає цій умові.

У наказі доцільно відобразити три блоки відомостей.

1. Підстава: посилання на витяг з наказу військової частини про виключення зі списків особового складу, а також на заяву працівника про допуск до роботи.
2. Формулювання суті: «Дозволити ПІБ розпочати виконання трудових обов’язків на посаді … з ..2026 у зв’язку зі звільненням із військової служби (демобілізацією)».
3. Гарантії: доручення бухгалтерії оплатити день постановки на військовий облік у ТЦК та СП за середнім заробітком відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 і ч. 1 ст. 119 КЗпП ч. 2 ст. 21 Закону № 2232ч. 1 ст. 119 КЗпП.

Період від дати виключення зі списків частини до дати виходу на роботу слід відобразити в табелі як відсутність з відповідним кодом, без оплати, крім дня постановки на облік. Дні між виключенням зі списків та фактичним виходом працівника на роботу, за які немає обов’язку зберігати середній заробіток, не оплачуються. День відвідування ТЦК та СП для взяття на військовий облік оплачується за середнім заробітком на підставі наведених норм.

Таким чином, працівника не «призначають» з дати наказу військової частини, а фактично допускають до роботи з дати, коли він після взяття на військовий облік звернувся до роботодавця, що й має бути прямо зазначено в наказі.