Додаткова відпустка на дітей для працівників за кордоном

Якщо працівник перебуває за кордоном, це саме по собі не позбавляє його права на додаткову соціальну відпустку працівникам, які мають дітей, за умови, що він належить до категорій працівників, визначених ст. 19 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n214), і підтвердив своє право відповідними документами.

Право на додаткову соціальну відпустку виникає не залежно від місця перебування працівника чи його дітей, а залежно від наявності визначених законом підстав. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки», така відпустка надається, зокрема, одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю, усиновили дитину, є одинокою матір'ю (батьком), опікуном, піклувальником, одним із прийомних батьків тощо.

Факт перебування працівника або його дітей за кордоном не є підставою для відмови у наданні додаткової соціальної відпустки.

Разом з тим роботодавець має переконатися, що працівник дійсно має право на таку відпустку. Для цього працівник подає заяву та документи, які підтверджують відповідний статус (наприклад, копії свідоцтв про народження дітей, документи про інвалідність дитини, рішення про усиновлення, встановлення опіки, документи, що підтверджують статус одинокої матері чи батька тощо). Якщо необхідні документи вже перебувають в особовій справі працівника, повторно подавати їх, не потрібно.

Слід також враховувати, що додаткова соціальна відпустка на дітей не належить до щорічних відпусток. Вона є соціальною гарантією, яка надається за календарний рік незалежно від відпрацьованого часу протягом цього року, пебування працівника за кордоном не впливає на виникнення права на неї.

Для більшості роботодавців відсутні спеціальні норми, які дозволяли б відмовити у її наданні лише через те, що працівник перебуває за межами України. Виняток становлять випадки, прямо передбачені законом "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136 (наприклад, щодо окремих працівників, залучених до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).

Якщо працівник перебуває за кордоном, але перебуває у трудових відносинах із роботодавцем і має право на додаткову соціальну відпустку відповідно до ст. 19 Закону України «Про відпустки», роботодавець не має правових підстав відмовити у її наданні лише через місце перебування працівника або його дітей. Вирішальне значення мають наявність установлених законом підстав та належне документальне підтвердження права на відпустку.

Водночас, якщо працівник перебуває, наприклад, у відпустці без збереження заробітної плати або дію його трудового договору призупинено, то потрібно припинити відпустку без збереження зарплати і лише тоді надати соціальну відпустку на дітей, а призупинений договір відновити.

Раді допомогти, звертайтесь ще!