Якщо йдеться про один страховий випадок, роботодавець оплачує лише перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, а всі інші дні — ПФУ. Допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством (ч. 3 ст. 15 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/ed20230729#n1309 ).
Кадровику нічого робити не потрібно. Уповноважений із соцстраху розглядає лікарняні та призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності, бухгалтер направляє заяву-розрахунок до ПФУ та виплачує працівнику кошти.
Роботодавець має право звільнити працівника за п. 5 ст. 40 КЗпП (нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності), але це право роботодавця, а не його обов’язок. Раді допомогти, звертайтесь ще!