Робота під час повітряної тривоги: до та після 4 грудня та як облаштувати укриття

Чи можна працювати під час жовтої та червоної тривоги? Що зміниться після 4 грудня 2026 року, чи підійде сусіднє укриття та чи потрібні для безпечного простору бетонні стіни завтовшки 40 см? Пояснюємо вимоги для роботодавців.

На початку осені КМУ затвердив постанову КМУ від 04.09.2026 №1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» (далі – постанова № 1092) де встановив чимало вимог до роботи бізнесу під час повітряних тривог.

Але чесно кажучи норми постанови викликають більше запитань, ніж дають відповідей. На частину з них відповіді можна знайти у листах МВС від 28.09.2026 №39009/08/35-2026 (далі – лист №39009) про потребу в укриттях та від 13.10.2026 №19549/08/35-2026 (далі – лист № 19549) із методикою й прикладами розрахунків щодо укриттів та безпечного простору. Звісно ж листи лише надають методологічну допомогу, а не змінюють законодавства. Утім врахувати пояснення буде доречно для багатьох роботодавців. Сьогодні спробуємо простими словами надати відповіді на ті запитання які ми згадали вище.

 

Чи можна працювати за червоного рівня тривоги

Для звичайного офісу, магазину, складу чи виробництва базовий порядок – безпечно зупинити роботу й перейти до укриття. Саме на зупинення роботи за червоного рівня вказує МВС у своїх роз’ясненнях.

Постанова № 1092 не містить прямої заборони будь-якої роботи за червоного рівня. Проте обов’язок забезпечити безпечні умови залишається. Наприклад, робота за ноутбуком можлива в придатному укритті, якщо не заважає захисту людей. Для безперервних процесів ураховуйте спеціальні правила та безпечний порядок зупинення обладнання. Докладно про це говорили тут та тут.

 

Чи можна працювати за жовтого рівня зараз і після 4 грудня

Так, за жовтого рівня робота можлива за встановлених умов визначених у постанові №1092.

За пп. 2 п. 1 постанови № 1092 діяльність дозволена там, де є укриття для персоналу та відвідувачів, у спорудах подвійного призначення або приміщеннях, будівлях чи спорудах із безпечним простором. Для цього варіанта роботодавцям не потрібне навіть окреме погодження від трудового колективу.

Якщо укриття / безпечного простору немає, наразі діє тимчасовий механізм: працювати можна за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше трьох місяців від набрання постановою чинності. Тож до 04.12.2026 можна, а після ніби як і ні, хоча прямо про це постанова не говорить. Погодження оформлюйте протоколом, а порядок роботи – наказом. Докладно про це ми розповідали тут.

Після 04.12 працювати за жовтого рівня постанова дозволяє виключно якщо є укриття / безпечний простір. За відсутності належного захисту МВС орієнтує бізнес зупиняти роботу й на час жовтої тривоги.

Також варто враховувати спеціальні галузеві правила, зокрема для освіти й медзакладів, та обов’язкові вимоги військового командування і військових адміністрацій. Про них ми говорили тут та тут.

 

 

Як забезпечити укриття та чи можна користуватися сусіднім

Будувати окреме сховище не обов’язково: можна користуватися належним наявним об’єктом. Але підвал чи паркінг не стає укриттям завдяки табличці. Види об’єктів захисту визначає ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, про їхні відмінності нещодавно розповідали у статті.

Своєю чергою у листі №39009 МВС пропонує враховувати й місткість доступних сторонніх укриттів у межах нормативної пішохідної доступності. Йдеться про такі відстані:

• до 300 м – для багатоповерхової, підвищеної поверховості та висотної забудови, а також підприємств, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
• до 500 м – для середньоповерхової та малоповерхової забудови.

Насправді це питання унормоване п. 5 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою КМУ від 10.03.2017 № 138.

Роботодавцям радимо перевірити швидкий доступ із найвіддаленішого місця перебування людей. Потрібно пройти весь маршрут, а паркан, зачинена хвіртка чи непрохідні сходи можуть зробити близьке укриття недоступним.

Рекомендуємо письмово погодити (обміну листами маж бути достатньо) з балансоутримувачем укриття доступ, кількість місць, порядок відкривання та відповідальних. Перевірте статус і готовність укриття. Врахуйте інших користувачів, щоб уникнути подвійного розрахунку тих самих місць.

Якщо облаштовуєте власне найпростіше або первинне мобільне укриття, забезпечте його відповідність вимогам і включення до фонду захисних споруд за п. 21 Порядку № 138. Для приватних і комунальних об’єктів рішення приймає уповноважений місцевий орган на підставі акта огляду.

Водночас сусіднє укриття не скасовує інших вимог. Постанова № 1092 окремо передбачає облаштування безпечного простору в будівлях, які не належать до споруд подвійного призначення або не мають такого простору. Це питання варто опрацювати з балансоутримувачем.

 

Скільки місць потрібно для працівників і відвідувачів

МВС радить рахувати максимальну одночасну кількість людей: найбільшу зміну, перетин змін, інших присутніх, відвідувачів у пікові години, сезонне навантаження та масові заходи. Тож рахувати слід одночасну присутність, а не весь добовий потік покупців та персоналу.

Обов’язок забезпечити засобами колективного захисту працівників, а на об’єктах із масовим перебуванням людей – також відвідувачів, установлює ст. 20 Кодексу цивільного захисту України. Ураховуйте потреби дітей та маломобільних людей. Для великої території МВС пропонує розглянути кілька доступних укриттів замість одного віддаленого.

 

Безпечний простір: чи потрібна бетонна коробка завтовшки 400 мм

Універсальної вимоги «зробити всі стіни по 400 мм» немає. За постановою № 1092 безпечний простір – найбільш захищена зона будівлі, облаштована на підставі розрахунків балансоутримувача. Вона повинна захищати від побічної дії засобів ураження та визначеного надлишкового тиску вибуху.

Потрібно знайти або облаштувати зону, конструкції якої витримають розрахунковий вплив.

Як один із прикладів у додатку до листа № 19549 згадано бетонну стіну завтовшки 400 мм (40 см). Але це прорахунок для конкретної бойової частини, у разі вибуху за 5 м до такої стіни, заданих матеріалів, висоти й закріплення стіни.

У прикладі для 5 м позитивний висновок зроблено для монолітної залізобетонної стіни 400 мм із належним армуванням і жорстким закріпленням. Збірна панель тієї самої товщини вже потребує уваги до кріплень. У прикладі для 10 м результати для неї кращі. Водночас неармовані цегляні стіни 380 і 510 мм та газобетонна стіна 400 мм за наведених умов зазнають руйнувань.

Це порівняння показує: важлива вся конструкція, а не лише товщина. Розрахунок однієї фасадної стіни не підтверджує безпечність усієї кімнати. Треба оцінити також перекриття, опори, з’єднання, отвори та захист від уламків. Також наведені приклади не є гарантією захисту від прямого влучання.

Методика розглядає також розміщення людей усередині будівлі за щонайменше двома масивними стінами без віконних прорізів. Отже, підійти може внутрішня зона наявної будівлі. Проте придатність саме вашого приміщення потрібно підтвердити розрахунками.

Увага! Побутове «правило двох стін» не замінює інженерної оцінки. Дві легкі перегородки або коридор із заскленими дверима не стають належним безпечним простором автоматично

Рекомендуємо залучити балансоутримувача та фахівців із проєктування й обстеження будівель: потрібні оцінка конструкцій, розрахунки та перелік робіт. Після облаштування визначте місткість і порядок використання простору. Для орендованого приміщення доведеться узгодити роботи з власником, що може стати перепоною

 

Що робити, якщо приміщення не підходять, а укриття далеко

Відсутність придатного місця не створює винятку з вимог безпеки. Рекомендуємо завчасно:

1. З’ясувати в місцевого органу цивільного захисту доступні варіанти та погодити потребу в місцях.
2. Перевірити можливість облаштувати придатне підвальне приміщення, установити належне мобільне укриття або створити розрахунково підтверджений безпечний простір.
3. Якщо захист на цій локації неможливий – доведеться переносити діяльність до придатного об’єкта (це звісно із області фантастики), організовувати дистанційну роботу (теж можливо у окремих випадках) або зупиняти роботу на час тривоги. При цьому потрібно вирішити, де захищати людей, які все ж таки перебувають на об’єкті.

Дистанційна робота також не означає обов’язку працювати в небезпеці. Оформлення часу й оплату ми пояснювали у нашій статті.

Якщо обстріл (зокрема у червону тривогу) уже почався й укриття недоступне, варто використовувати найбільш захищене доступне місце подалі від вікон. ДСНС пояснює, що правило двох стін – це вимушений захід за таких обставин, який хоч і не гарантує 100% безпеки, але все ж допоможе певною мірою захистити від осколкових поранень та у разі розльоту скла.

До речі на скло все ж варто наклеїти захисну плівку, що допоможе менше перейматися щодо розльоту скла від вибухової хвилі.

У будь-якому разі слід закріпити порядок дій у документах та повідомити його працівникам, визначити маршрути й допомогу відвідувачам. Також радимо належним чином інформувати про захист: постанова № 1092 передбачає відповідні таблички 100 × 60 см. Алгоритми й документи ми розглядали у статті.

І ще одне. Працівник зберігає право відмовитися від небезпечної роботи, негайно повідомивши керівника або роботодавця – це передбачає ст. 6 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці». Згода колективу на роботу цього права не скасовує!

 

Висновки

1. Після 4 грудня 2026 року робота за жовтого рівня залишається можливою за належного захисту. Самої згоди колективу буде недостатньо.
2. Для сусіднього укриття перевірте нормативну доступність, реальний доступ і достатню кількість місць.
3. Безпечний простір визначають за розрахунками конкретної будівлі. Товщина 400 мм або наявність двох стін самі собою нічого не підтверджують.

І пам’ятайте, що головне безпека персоналу й інколи ліпше просто оголосити простій ніж рахувати людські втрати.

Маєте професійні питання за темами відео?

Отримайте вичерпні відповіді та роз’яснення експертів Кадрової Платформи №1 у сервісі «Консультації».