Право на додаткову відпустку за стаж державної служби працівника

Якщо працював, то так.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону № 889 за кожний рік державної служби після досягнення п’ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Згідно із пунктом 3 Порядку надання державним службовцям додаткових оплачуваних відпусток, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 270 (далі – Порядок), додаткова відпустка конкретної тривалості надається державним службовцям після досягнення відповідного стажу державної служби.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що додаткова відпустка, яка надається державним службовцям, належить до щорічних відпусток.
Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, можна дійти висновку, що робочий рік – це період часу, який за тривалістю рівний календарному року (12 місяців), але на відміну від календарного року обчислюється для кожного державного службовця не з 01 січня, а з дати призначення на посаду державної служби в державному органі.
Щорічна основна оплачувана відпустка державному службовцю надається за робочий рік, відлік якого починається з дати призначення на посаду державної служби в державному органі, відповідно до затвердженого графіка.
Право на щорічну основну оплачувану відпустку у державного службовця, який працює у державному органі понад один рік, виникає відразу з початком його нового робочого року.
Виникнення у державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби, що належить до щорічних відпусток, та її тривалість залежить не від відпрацьованого у відповідному році часу, а від наявності відповідного стажу державної служби, тобто право використати додаткову оплачувану відпустку за стаж державної служби виникає з конкретної дати (приведеної дати).
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 46 Закону № 889 і п. 4 Порядку № 229 в стаж державної служби зараховується період перебування держслужбовця у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. А у випадку коли дитина потребує домашнього догляду — у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше ніж до досягнення дитиною шестирічного віку.
Тож час перебування держслужбовця у відпустці для догляду за дитиною до трьох (шести) років зараховується до стажу держслужби для встановлення (підвищення розміру) надбавки за вислугу років.
Тобто за період таких декрених відпусток у держлужбовця більшується стаж держслужби. Разом із тим.у п. 11 Порядку № 270 зазначено, що додаткову відпустку не надають за час:
— перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
— перебування у відпустках без збереження зарплати для догляду за дитиною до 6, 16, 18 років;
— за час навчання у закладі освіти, установі, організації незалежно від форми власності, зокрема за кордоном, для підвищення рівня професійної компетентності з відривом від виробництва.Час перебування у зазначених відпустках зараховують до стажу держслужби. Але за цей час додаткова відпустка за держстаж не надається.
Після того як держслужбовець приступить до виконання своїх посадових обов’язків (вийде на роботу), він матиме право на додаткову відпустку за відповідний стаж держслужби з урахуванням періоду його перебування у «декреті».
Прое це стосується випадку, коли весь такий робочий рік працівник був у декретних відпустках. Якщо ж працівник виходив на роботу, то вважаю, що право на таку відпустку є.

Раді допомогти, звертайтесь ще!