Документи для повернення працівника зі служби в ЗСУ

Демобілізований працівник повинен стати до роботи за умови його взяття на військовий облік в ТЦК.

Відповідно до п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 .12.2008 № 1153/2008 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n971) особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до , відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.

На наступний день, після взяття в ТЦК на військовий облік, працівник повинен приступити до роботи.

Таким чином, після звільнення з військової служби працівник надає роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення та взяття на військовий обліку в ТЦК за місцем реєстрації.

При цьому працівнику не потрібно писати заяву про бажання повернення до роботи, оскільки законодавством не передбачено написання такої заяви.

Роботодавцю рекомендується видати наказ про повернення працівника до роботи, адже працівник був увільненим від роботи наказом “на період проходження військової служби” (з відкритою датою). Отже, роботодавець видавши наказ про повернення працівника до роботи тим самим припинить таке увільнення.

Після того, як демобілізований працівник приступив до роботи він має право написати заяву на відпустки, на які працівник має право після звільнення з військової служби:

1. Щорічна основна відпустка (умова – наявність стажу для цієї відпустки).

2. Додаткова відпустка:

для учасників бойових дій (14 календарних днів на рік);

для осіб з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (14 календарних днів на рік).

3. Відпустка без збереження заробітної плати (надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника):

для учасників війни (до 14 календарних днів щорічно);

для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (до 21 календарного дня щорічно).

4. Відпустка без збереження заробітної плати (надається за згодою роботодавця):

на прохання працівника роботодавець може надати відпустку без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”.

Щодо питань виплат демобілізованим працівникам, то такі виплати не передбачені законодавством.

Раді допомогти, звертайтесь ще!