Звільнення працівника на декретному місці: нюанси та питання

Так, можна звільнити.

Порядок звільнення працівника, прийнятого на декретне місце, регулюється нормами Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 (далі – КЗпП): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text.

Коли працівник працевлаштовується на декретне місце (в нашому випадку – на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох або шести років), він дає згоду на укладення строкового трудового договору (ст. 23 КЗпП).

Якщо основна працівниця висловила бажання повернутися до роботи, вона повинна подати заяву про намір стати до роботи, після чого розпочинається процес звільнення працівника, зайнятого на декретному місці.

Заяву про звільнення "строковик" писати не зобов’язаний, оскільки він був попереджений про тимчасовий характер трудового договору. Підставами для видання наказу про звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору (за п. 2 ст. 36 КЗпП) є наказ про прийняття працівника на роботу на умовах строкового трудового договору і заява основної працівниці про повернення після відпустки для догляду за дитиною.

Зверніть увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 23 КЗпП, роботодавець повинен проінформувати працівників на строкових договорах про вакансії, які відповідають їхній кваліфікації та дають можливість укласти безстроковий трудовий договір, а також забезпечити їм рівні можливості для цього. Тож, якщо у вас є відповідна вакансія, необхідно повідомити про неї працівника. У разі відсутності таких вакансій або якщо працівник не бажає скористатися пропозицією, його слід звільнити на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП у зв'язку із закінченням строку трудового договору.

Раді допомогти, звертайтесь ще!