Зміна режиму роботи: документування та відповідність законодавству України

Не радимо встановлювати такий режим роботи.

Дійсно, час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем (ст. 6 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n20 ). Керуючись цією нормою достатньо керівнику видати наказ, яким встановити час початку і закінчення робочого дня, якщо працівники до цього працювати 1/2. В іншому випадку необхідно внести зміни до ПВТР і запровадити такий режим роботи, оскільки трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 142 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n826 ).

Однак, виходячи з виробничих потреб, роботодавець за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації або в колективному договорі може встановлювати з урахуванням характеру і умов праці тривалість роботи протягом дня за підсумованим обліком робочого часу до 12 годин робочого часу на зміну. Не рекомендується встановлювати продовжену тривалість робочого дня на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (п. 4 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0138203-06#Text ).

При складанні змінних графіків роботи та визначенні тривалості робочої зміни роботодавець та виборний орган первинної профспілкової організації підприємства повинні враховувати характер і умови праці, коли перевтома працівника може становити загрозу життю та здоров'ю як самого працівника, так і його оточення (п. 5 Методичних рекомендацій).

Робота по 15 годин може призвести до перевтоми працівників і, як наслідок, виробничого травматизму.

Раді допомогти, звертайтесь ще!