Можливість звільнення працівника, що зник безвісти під час мобілізації

Ні, не може.
Продовжуйте табелювати і чекати офіційної інформації. Протягом усього часу увільнення за ним зберігається місце роботи та посада. Таку гарантію передбачено у ст. 119 КЗпП. Для роботодавця, котрий отримав інформацію, що його працівник, який був мобілізований, зник безвісти, нічого не змінюється — звільнити такого працівника з ініціативи керівника не можна.
Змінення статусу зниклого безвісти відбувається після отримання довідки про смерть або рішення суду. Відповідно до частини другої статті 46 Цивільного кодексу України фізичну особу, яка зникла безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, суд може оголосити померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше, ніж через шість місяців після отримання статусу зниклого безвісти. Звернутися до суду можуть тільки члени сім’ї чи батьки зниклої особи. Також статус зниклого безвісти може бути змінений компетентними органами на статус полоненого – за наявності відповідної про нього інформації.

Такі гарантії зберігаються до дня, наступного за днем звільнення мобілізованого з військової служби у разі закінчення лікування в медзакладах (якщо його комісували), повернення з полону або до дня оголошення безвісти зниклої особи померлою. Звільнити таких працівників роботодавець не має права.

Розірвати трудовий договір роботодавець має право тільки за наявності документального підтвердження смерті мобілізованого співробітника (ч. 5 ст. 119 КЗпП). Таким документом може бути відповідь ТЦК на офіційний запит підприємства (ФОП), свідоцтво про смерть чи рішення суду про оголошення працівника загиблим. Ці документи надають роботодавцю право видати наказ (розпорядження) про розірвання трудового договору. Датою припинення трудового договору буде дата смерті мобілізованого працівника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!