Відпустка без збереження зарплати: особливості угоди з керівництвом

Надання відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 504 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n298 передбачає саме угоду сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 504 за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.

Тому, Ви можете викоритати цю підставу, вказавши або за сімейними обставинами, або іншу причину, яка спонукала працівника брати таку відпустку.

Також, надання відпустки без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану ( ч.3 ст. 12 Закону № 2136 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43) також передбачає угоду сторін.

Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону № 2136 протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки", без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки".

Різниця між цими двома підставами для надання відпустки без збереження заробітної плати полягає у різній тривалості такої відпустки:

- за підставою ч. 1 ст. 26 Закону № 504 - 30 к.д. на рік

- за підставою ч.3 ст. 12 Закону № 2136 - без обмеження строку під час дії воєнного стану.

Раді допомогти, звертайтесь ще!