Звільнення мобілізованого працівника: терміни та нюанси процедури

Необхідно провести звільнення саме тією датою, яка вказана у заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n709) за працівниками, призваними на військову службу, на особливий період, на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зі служби зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, на якому вони працювали на час призову. Але наведена норма є гарантією збереження робочого місця за окремими категоріями працівників на певний період, а не їх обов'язку повернутися на це місце роботи – тому якщо Ваш працівник має бажання звільнитися, то Ви можете провести це звільнення і у період його перебування на військовій службі за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) (за власним бажанням).

Щодо дати звільнення, то вона має бути саме такою, як визначена у заяві – самостійно її встановити Ви не можете, хоч наступним днем після подання заяви, хоч після 14 днів. А от працівник може вказати у заяві дату звільнення будь-яку – йому не обов'язково її вказувати через 14 днів після подання заяви. Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні (цей термін надається роботодавцю, аби він мав змогу підшукати іншого працівника). Водночас, якщо роботодавець не заперечує, то звільнення можна провести і без відпрацювання двох тижнів – навіть у день подання заяви про звільнення, якщо роботодавець на це згоден. Оскільки ж Ваш керівник підприємства навряд чи буде заперечувати проти звільнення працівника у будь-який день після подання заяви (адже працівник фактично все одно не працює), то звільнення можна провести у будь-який день, вказаний у заяві, хоч і наступного дня після її подання.

Раді допомогти, звертайтесь ще!