Можна надавати.

Статтею 12 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачено, що в період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 . Це правило не поширюється на щорічні додаткові відпустки.

Проте існує інше обмеження. Так, під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення). Тобто якщо працівник зайнятий на таких роботах, то роботодавець може відмовити йому в наданні щорічної додаткової відпустки. Але це не обовʼязкова норма, а право роботодавця.

Крім того, під час воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку (оті 24 к.дн.) за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження зарплати. Надання невикористаних днів такої відпустки переносять на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можна надавати без збереження зарплати. Це означає, що роботодавець може прийняти рішення і в період дії воєнного стану щорічну додаткову відпустку надати як неоплачувану. Але таке рішення може бути визнано неконституційним.

Тому маєте право надавати і щорічну додаткову відпустку за графіком або поза графіком за заявою працівника і згодою роботодавця.

Раді допомогти, звертайтесь ще!