Вам потрібно їх поступово надавати, а при звільненні – виплатити компенсацію за усі залишки.

Чесно кажучи, про настільки велику заборгованість не доводилося навіть чути. Проте правила однакові, хоч за пару років невикористання щорічних відпусток, хоч за 31 рік.

За Ваших обставин директору потрібно почати використовувати за один рік хоча б дві-три щорічні відпустки повної тривалості – одну за поточний рік, інші – за один-два минулі роки (приміром, за 2024-2025, 1994-1995 та 1995-1996 робочі роки). Поки триває воєнний стан, відповідальності за ненадання щорічних відпусток за минулі роки не буде, оскільки згідно з абз. 5 ч. 1 ст. 12 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20/conv#n43) правило щодо обов'язкового використання щорічної відпустки не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка, у період воєнного стану не діє.

Ще одним, кардинальним, способом вирішення ситуації є звільнення директора з роботи, виплата йому грошової компенсації за усі невикористані дні щорічної відпустки відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/conv#n258) та прийняття його з наступного робочого дня на роботу знову – хоч за таких обставин доведеться виплатити досить значну суму, проте це дозволить одразу позбутися усієї «заборгованості» директору щорічних відпусток (звісно, цей спосіб потрібно узгодити із засновниками підприємства).