Ні, не можете. Мають бути підстави для звільнення за прогули.

Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text передбачено дві підстави для припинення трудових відносин в даному випадку за прогули , а саме:

п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП – прогул (зокрема і відсутність на роботі більше ніж три години протягом робочого дня) без поважних причин;
п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП – відсутність працівника на роботі та відсутність інформації щодо причин такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Звільнення працівника за ст. 40 КЗпП буде законним, тільки якщо у працівника не було поважних причин для відсутності на роботі, та роботодавець має такі документи, як:

службову записку від безпосереднього керівника працівника на ім'я керівника підприємства із зазначенням дати/дат здійснення прогулу. Вона складається у довільній формі;
акт про відсутність працівника на робочому місці.

письмову вимогу до порушника дисципліни про необхідність надати письмові пояснення щодо причин відсутності на робочому місці;
обовязково пояснення працівника (пояснювальна записка) про причини відсутності (якщо причини поважні, то працівник має підкріпити свої слова відповідними документами). Якщо працівник відмовляється надати письмові пояснення, то слід скласти відповідний акт про таку відмову.

Звільнення працівника за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП можливе якщо працівник відсутній на роботі та відсутня інформація щодо причин такої відсутності понад чотири місяці поспіль. Простіше кажучи, працівник зник і все.

Весь цей період роботодавець має табелювати як «НЗ», тобто неявки з нез’ясованих причин (цифровий код — «28»). Поряд із цим мають бути документальні підтвердження такої відсутності:

акти про відсутність на робочому місці, доповідні записки керівника підрозділу, відправлений на його домашню адресу лист з повідомленням про вручення з вимогою надати в письмовій формі пояснення щодо причин відсутності на роботі, тощо.

Ці документи складають у довільній формі і з періодичністю, яку роботодавець буде вважати достатньою. Це робиться не для працівника, а для роботодавця, щоб уберегти себе від можливого судового оскарження.

Отже, розглянувши дві підстави звільнення можна зробити висновок, що у вашому випадку :

- звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП не можливо, так як прогул є видом дисциплінарного стягнення, і до моменту звільнення роботодавець має зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ст. 149 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855)

- звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП також не можливе, тому що відсутність працівника на роботі і відсутність інформації про нього становить менше 4 місяців.

Раді допомогти, звертайтесь ще!