Використання особистого обладнання працівниками та відрядження сумісників дистанційно

1. Так, можна і це має бути погоджено у документі про дистанційну роботу.

Законодавство України прямо не зобов’язує роботодавця компенсувати працівникам усі витрати, пов’язані з дистанційною роботою. Водночас КЗпП (ст. 125, 60-2 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n735) передбачає, що якщо працівник у процесі виконання трудових обов’язків використовує власне майно (наприклад, ноутбук, інтернет-зв’язок, мобільний телефон), роботодавець має відшкодувати ці витрати у порядку, визначеному трудовим договором або внутрішнім положенням.

Тобто компенсація не є автоматичним обов’язком, але якщо сторони домовились про неї в договорі чи наказі, роботодавець повинен виконати ці умови.

На практиці компанії часто встановлюють фіксовану суму компенсації (наприклад, щомісячно за інтернет чи мобільний зв’язок) або відшкодовують витрати на підставі підтвердних документів.

Таким чином, компенсація витрат – це право, яке має бути закріплене у договорі, і саме тоді воно стає обов’язком для роботодавця

2. Так, дистанційні працівники-сумісники можуть направлятися у службові відрядження, якщо це передбачено їхнім трудовим договором.

При необхідності направлення працівника, що виконує роботу дистанційно, у службове відрядження, працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє поточне місце перебування будь-яким зручним способом, у тому числі із використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Особливості направлення дистанційних працівників у службові відрядження встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу. Зміни вносяться до ст. 60-2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571

У таких випадках пункт вибуття та пункт повернення з відрядження встановлюється роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначається у наказі про відрядження.

Раді допомогти, звертайтесь ще!