Об'єднання днів відпустки та компенсація при звільненні сумісника

За різними трудовими договорами (основна посада і внутрішнє сумісництво) відпустки та розрахунки проводяться окремо, тож «об’єднати» +6 і -4 дні не можна, а за мінус 4 дні відпускних за сумісництвом утримання із зарплати цього ж договору загалом допустиме, якщо не спрацьовують заборони на такі утримання.
При цьому потрібно врахувати обмеження і заборони зі ст. 22 Закону про відпустки та ст. 127, 128 КЗпП щодо підстав і граничного розміру відрахувань.

Обґрунтування

Відпустка і компенсація за неї прив’язані до конкретного трудового договору. Основне місце роботи і внутрішнє сумісництво — це два різні трудові договори. Щорічні відпустки, їх використання та компенсація при звільненні за кожним із них рахуються окремо. Тому «плюс» дні за основною посадою не можуть перекривати «мінус» днів за внутрішнім сумісництвом. Це випливає з загального підходу до щорічних відпусток і компенсацій, коли за кожним трудовим договором окремо компенсуються або утримуються дні відпустки при звільненні відповідно до ст. 10 Закону про відпустки та ст. 24 Закону про відпустки.

Утримання за «перегуляні» дні відпустки можливе, але не завжди. Якщо працівник використав відпустку наперед, при звільненні роботодавець має право утримати із заробітної плати суму за невідпрацьовані дні відпустки на підставі ст. 127 КЗпП. Водночас Стаття 22 Закону України від 15.11.1996 № 504/96-ВР та ч. 2 ст. 127 КЗпП встановлюють перелік випадків, коли такі утримання за дні відпустки, взяті наперед, заборонені. До таких випадків належать призов на військову службу, скорочення, переведення, вихід на пенсію, смерть та інші спеціальні підстави звільнення. Якщо ваш працівник звільняється «у зв’язку з виходом на пенсію», утримувати за 4 «перегуляні» дні відпустки закон не дозволяє. Якщо ж він уже пенсіонер, але звільняється за ст. 38 КЗпП (за власним бажанням) або за угодою сторін, тоді утримання дозволене.

Утримувати можна тільки в межах ліміту 20% «чистої» зарплати. Навіть коли утримання за невідпрацьовані дні відпустки дозволене, діє обмеження ст. 128 КЗпП. Згідно з нею, при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20% зарплати, що належить до виплати працівникові після податків, а у спеціальних випадках – 50% статті 128 КЗпП. Тобто суму за 4 дні «перегуляної» відпустки за внутрішнім сумісництвом ви можете утримати із зарплати за цим самим договором тільки в межах цього ліміту.

Утримання оформлюють у наказі про звільнення за сумісництвом. Суму до утримання визначають виходячи із середньоденного заробітку, який був застосований при нарахуванні відпускних за внутрішнім сумісництвом. Далі у наказі про звільнення за сумісництвом окремим пунктом зазначають, скільки днів відпустки надано наперед і яку суму слід утримати із зарплати. Додаткової згоди працівника на таке утримання зазвичай не потрібно, якщо воно не підпадає під заборони Стаття 22 і проводиться в межах лімітів частиною першою статті 128 КЗпП.

Підсумково: дні відпустки і компенсація за ними по основній посаді та внутрішньому сумісництву не «зараховуються» одне одному, а утримання за 4 «перегуляні» дні відпустки за сумісництвом можливе лише за відсутності спеціальних заборон та з дотриманням 20% ліміту відрахувань.