Розподіл відпустки працівника за строковим трудовим договором

Так, обов’язково має бути неподільна частина.

Насамперед слід зазначити, що строковий характер трудового договору не впливає на порядок надання щорічної відпустки. Працівники, прийняті за строковим трудовим договором, користуються такими самими правами на щорічну відпустку, як і працівники, які працюють за безстроковим трудовим договором згідно ст. 2 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n13).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n145), щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Тобто загальне правило полягає в тому, що якщо щорічна відпустка ділиться, одна з її частин має бути безперервною і тривати не менше 14 календарних днів.

Водночас під час дії воєнного стану застосовується Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX. Цей Закон передбачає низку особливостей надання, однак він не скасовує вимогу частини першої статті 12 Закону «Про відпустки» щодо мінімальної тривалості однієї безперервної частини щорічної відпустки.

Отже, якщо працівник має право на 16 календарних днів щорічної відпустки і бажає використати її частинами 5 + 5 + 6 календарних днів, то такий поділ не відповідає вимогам статті 12 Закону «Про відпустки», оскільки жодна з частин не становить 14 календарних днів.

Тому найбезпечнішим варіантом буде:

надати працівнику 14 календарних днів безперервно, а решту 2 календарні дні — окремо;
або, якщо до звільнення відпустка повністю не використовується, виплатити компенсацію за невикористані дні відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258).

Раді допомогти, звертайтесь ще!