Налаштування графіків роботи для працівників з інвалідністю різних груп

Для працівників з інвалідністю I, II та III груп можна застосовувати будь‑які «частки ставки» (0,25 / 0,5 / 0,75 / 1,0) за умови, що це узгоджено з медичними рекомендаціями та бажанням працівника, а графік забезпечує дотримання норми робочого часу за обліковий період.

Обґрунтування

Ключовий принцип. Для осіб з інвалідністю норма тривалості робочого часу така сама, як і для інших працівників, якщо медичні документи не містять обмежень щодо повної зайнятості. Неповний робочий час встановлюється або за медичними рекомендаціями, або на прохання працівника з інвалідністю. Стаття 172 КЗпП дає право особам з інвалідністю працювати на умовах, що відповідають медичним рекомендаціям, та передбачає можливість неповного робочого часу за їх заявою.

Нормальна тривалість робочого часу. Для працівників без обмежень за станом здоров’я «повна ставка» означає роботу в межах нормальної тривалості робочого часу до 40 годин на тиждень. Це базова відправна точка для розрахунку часток 0,25 / 0,5 / 0,75. Стаття 50 КЗпП встановлює нормальну тривалість робочого часу працівників – не більше 40 годин на тиждень.

Зв’язок графіка і зарплати. При неповному робочому часі оплата праці здійснюється пропорційно фактично відпрацьованому часу. Для працівника з окладом частка ставки застосовується до повного окладу, якщо він відпрацював усі дні / години за своїм графіком. Якщо місяць відпрацьований не повністю, зарплату за окладом розраховують пропорційно відпрацьованим дням за індивідуальним графіком. Це випливає з підходу до оплати за частину окладу та пропорційної оплати при неповності місяця, описаного у прикладах розрахунків за частку ставки і при неповністю відпрацьованому місяці.

Індивідуальна норма годин. Для працівників з індивідуальним графіком, у тому числі «3 через 3», «доба через три» або при неповному дні, використовують підсумований чи звичайний облік робочого часу. Норма для конкретного працівника визначається графіком, а зарплата обчислюється за формулою: Оклад ÷ місячна норма годин × фактично відпрацьовано годин. При цьому для оцінки понаднормових годин результати порівнюють з нормою за обліковий період, а понаднормові оплачують у подвійному розмірі або компенсують відпочинком. Стаття 106 КЗпП встановлює, що понаднормова робота оплачується у подвійному розмірі або компенсується відпочинком за згодою сторін.

Приклади графіків для 0,25 / 0,5 / 0,75 / 1,0 ставки

У прикладах нижче виходимо з базового повного робочого часу 40 годин на тиждень (5 днів по 8 годин).

Що є «правильним» графіком з точки зору закону. Правильним буде будь‑який графік, який одночасно відповідає трьом умовам:

1. не перевищує нормальної тривалості робочого часу (40 годин на тиждень для 1,0 ставки та пропорційно менше для 0,75 / 0,5 / 0,25);
2. узгоджений з медичними рекомендаціями (відсутні заборони на нічні зміни, подовжені зміни тощо, якщо такі присутні у Витягу / ІПР працівника з інвалідністю);
3. погоджений із працівником та належно оформлений (заява працівника — якщо це неповний час за його ініціативою, наказ роботодавця, відображення у трудовому договорі).

Як відображати графіки в програмі (бухгалтерія / кадри)

1. Базові налаштування «частки ставки»

У програмі доцільно налаштувати:

2. Індивідуальний графік / змінність

Для кожного працівника створюють погоджений індивідуальний графік:

Табель обліку робочого часу повинен відповідати погодженому графіку. Якщо працівник працює неповний день, у табелі відображають фактичні години (код «РС» чи аналог – залежно від обраної системи позначень), а в полі «оклад» фіксують повний оклад за посадою; система множить його на частку ставки і враховує фактичні години.

3. Особливості для осіб з інвалідністю

• При запровадженні неповного часу за заявою працівника в системі слід зберігати: скан заяви, наказ, дату початку дії нового графіка.
• При зміні графіка з ініціативи роботодавця необхідно враховувати вимоги про попередження за 2 місяці як зміну істотних умов праці, та відобразити в програмі нову «версію» графіка з дати набрання чинності. Стаття 32 КЗпП відносить зміну режиму роботи до зміни істотних умов праці, що потребує попередження працівника.

Підсумок. Для працівників з інвалідністю I–III груп правомірні всі чотири варіанти зайнятості (0,25 / 0,5 / 0,75 / 1,0), якщо вони відповідають медичним рекомендаціям і зафіксовані у трудовому договорі, наказі та графіку, а в програмі налаштовані як поєднання «повного окладу», частки ставки та індивідуального графіка годин на тиждень / місяць.