Врахування зовнішніх сумісників у квоті бронювання підприємства

Частково так: ці працівники можуть враховуватись у вашій квоті, але формально вони не можуть залишатися «сумісниками» без основного місця роботи, тож їх доцільно оформити як основних працівників через звільнення і нове прийняття.

Обґрунтування

1. Чи можуть такі працівники враховуватись у квоті на бронювання
Військовозобов’язані працівники, у тому числі ті, що працюють за сумісництвом, враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи, за яким строк трудових відносин є найбільшим, якщо вони працюють одночасно на кількох критично важливих підприємствах або мають відстрочку за статтею 23 Закону про мобілізацію, про що прямо сказано в абз. 3 п. 12 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 27.01.2023 №76. Якщо інші місця роботи відсутні, а трудові відносини фактично є лише з вашим підприємством, такі працівники мають створювати квоту саме у вас, за умови, що вони оформлені як наймані працівники (а не, наприклад, як ФОП без трудового договору).

2. Чи може існувати «сумісництво» без основного місця роботи
Сумісництвом є виконання працівником іншої оплачуваної роботи у вільний від основної роботи час, отже воно неможливе без основного місця роботи, що випливає з визначення сумісництва у ст. 102-1 КЗпП (цитується у профільних роз’ясненнях, зокрема в консультаціях та статтях щодо переведення з сумісництва на основне). У профільних матеріалах підкреслено, що працівник не може працювати за сумісництвом, не маючи основного місця роботи, хоча пряма відповідальність за таку ситуацію не встановлена. Це створює формальну невідповідність статусу таких працівників трудовому законодавству.

3. Чи обов’язково переводити їх на основне місце роботи і як це зробити
Законодавство не передбачає механізму «простого» переведення з сумісництва на основне місце роботи, тому у практиці й роз’ясненнях застосовують лише варіант «звільнення + нове прийняття». У консультаціях прямо зазначено, що перехід з сумісництва на основне можливий тільки шляхом припинення трудових відносин як сумісника з подальшим прийняттям на основне місце роботи, з дотриманням вимог ст. 47 і 116 КЗпП щодо розрахунку та оформлення (див. узагальнене роз’яснення у матеріалі про переведення з сумісництва на основне, з посиланням на ст. 116 КЗпП). Формально обов’язку саме «перевести» їх немає, але якщо вони залишаться в статусі сумісників без жодного іншого основного місця роботи, це суперечитиме базовому визначенню сумісництва і може викликати питання при перевірках, зокрема й при автоматичному визначенні квот у «Дії».

Рекомендація:
Щоб уникнути правової невизначеності та ризиків щодо квоти й статусу критично важливого підприємства, доцільно оформити цих працівників як основних: звільнити їх із роботи за сумісництвом та наступного дня прийняти на те саме підприємство за основним місцем роботи.

Коректне оформлення статусу працівників зараз зменшить ризики втрати критичності та спорів щодо квоти на бронювання після 1 вересня 2026 року.