Дії роботодавця при тривалому невиході працівника на роботу

Так, звільнити такого працівника можна, але не як мобілізованого, а як відсутнього понад 4 місяці без інформації про причини, за умови дотримання спеціальної процедури фіксації відсутності та відсутності зв’язку.

Обґрунтування

1. Підстава для звільнення – відсутність понад 4 місяці без інформації
Закон дозволяє припинити трудовий договір, якщо працівник не з’являється на роботі понад чотири місяці поспіль і роботодавець не має жодної інформації про причини такої відсутності, на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Повинні одночасно виконуватися дві умови:

• працівник фактично відсутній на роботі понад 4 місяці поспіль;
• у роботодавця протягом цього періоду немає інформації про причини його відсутності (неважливо, поважні вони чи ні).

2. Чому не підходить звільнення за прогул
Звільнення за прогул (п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП) можливе лише як дисциплінарне стягнення, а для цього роботодавець зобов’язаний витребувати від працівника письмові пояснення і зафіксувати або їх надання, або відмову / неможливість надати.
Якщо працівник пів року на зв’язок не виходить, виконати вимогу про отримання пояснень фактично неможливо, тому звільнення за прогул несе високий ризик визнання незаконним.

3. Документування відсутності та спроб зв’язку
Щоб звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП було захищеним у разі спору, роботодавцю слід:

• від дня першої неявки табелювати час як «НЗ» – неявки з нез’ясованих причин;
• складати акти про відсутність працівника на роботі (комісійно, із підписами кількох осіб);
• фіксувати всі спроби зв’язку:
  • телефонні дзвінки з актами про безрезультатні дзвінки;
  • рекомендовані листи з вимогою повідомити причини відсутності і з’явитися на роботу, з повідомленням про вручення / відміткою про невручення;
  • повідомлення в месенджерах, на e‑mail зі скрінами відправлень без відповіді.

4. Оформлення звільнення і розрахунок
Після спливу безперервних 4 місяців відсутності та відсутності будь-якої інформації:

1. Оформити підсумковий акт(и) про відсутність працівника й інформації про нього за весь період.
2. Видати наказ про припинення трудового договору на підставі п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП із переліком документів-підстав.
3. У день звільнення провести повний розрахунок (зарплата, компенсація за невикористану відпустку) і нараховані суми виплатити на відомий рахунок або депонувати, якщо виплата неможлива, дотримуючись вимог ст. 47 і ст. 116 КЗпП.
4. Надіслати працівнику лист за останньою відомою адресою з копією наказу про звільнення та повідомленням про належні суми і порядок їх отримання.

Рекомендація:
Перевірте, щоб у вас не було жодних підтверджень, що працівник є мобілізованим чи перебуває на службі (у такому разі звільняти за цією підставою не можна), і максимально повно задокументуйте відсутність зв’язку за весь піврічний період.

У вашій ситуації, за умови належного документування, до працівника вже можна застосовувати звільнення за п. 8-3 ч. 1 ст. 36 КЗпП як до відсутнього понад 4 місяці без інформації про причини неявки.