Зміна адреси підрозділу: оформлення переведення працівників та нюанси

Так, зміна населеного пункту розташування підрозділу з м. Київ на інший населений пункт Київської області для працівників, місце роботи яких прив’язане до цього підрозділу, є переведенням в іншу місцевість, тому потрібна згода працівників, оформлення наказів про переведення, застосування норм статті 32 та за наявності фактичного переїзду працівника з сім’єю — гарантій та компенсацій за статтею 120 КЗпП; запис до трудової вноситься лише якщо назва посади включає назву підрозділу, а окремо повідомляти ПФУ про таке переведення не потрібно, крім випадку статусу критично важливого підприємства.

Обґрунтування

1. Зміна міста/населеного пункту = переведення в іншу місцевість. Відповідно до ч. 1 ст. 32 КЗпП, переведення на роботу в іншу місцевість (інший населений пункт) допускається тільки за згодою працівника. У матеріалах прямо роз’яснено, що зміна населеного пункту місця роботи (навіть за тією ж посадою) є переведенням в іншу місцевість, а не переміщенням, і потребує дотримання процедури переведення із згодою працівника.

2. Згода працівників і накази про переведення. За ч. 1 ст. 32 КЗпП переведення в іншу місцевість можливе лише за згодою працівника, за винятком випадків, визначених ст. 33 КЗпП (тимчасові переведення до одного місяця для ліквідації наслідків надзвичайних обставин), які тут не застосовні. У роз’ясненнях щодо аналогічних ситуацій прямо вказано: при переведенні в іншу місцевість оформлюють заяву працівника (згоду) та наказ роботодавця про переведення із зазначенням нової адреси підрозділу, посади та дати переведення. Отже, по кожному працівнику потрібна заява (або інший письмовий доказ згоди) і індивідуальний наказ чи зведений наказ із поіменним переліком.

3. Застосування гарантій за ст. 120 КЗпП. За ст. 120 КЗпП, при переведенні працівника в іншу місцевість разом з підприємством або до іншого підрозділу в іншій місцевості роботодавець зобов’язаний компенсувати: вартість проїзду працівника й членів сім’ї, перевезення майна, добові за час дороги, одноразову допомогу, оплату днів зборів у дорогу й облаштування, тощо. Ці виплати застосовні, якщо працівник фактично переїжджає до іншого населеного пункту як до нового місця проживання/роботи; якщо ж він, наприклад, щоденно їздить з того ж місця проживання і відстань не потребує переїзду, ці гарантії можуть бути формально не релевантні.

4. Запис у трудовій книжці. Норми про переведення передбачають внесення запису до трудової книжки, якщо змінюється посада або суттєво змінюється формулювання посади (наприклад, із зазначенням нового структурного підрозділу). У роз’ясненнях підкреслено, що переведення між підрозділами або переведення на іншу місцевість не потребує запису в трудову книжку, якщо назва посади в наказі і трудовій не змінюється і до неї не додається назва підрозділу. Якщо у трудовій наразі зафіксовано назву посади разом із назвою підрозділу і ви змінюєте саме цю прив’язку (наприклад, «комірник складу №1, м. Київ» → «комірник складу №2, Київська обл.»), тоді доцільно зробити відповідний запис про переведення з зазначенням нового підрозділу.

5. Повідомлення ПФУ. Закон прямо не вимагає від усіх роботодавців окремого повідомлення Пенсійного фонду про кожне переведення; відомості про місце роботи йдуть через об’єднану звітність. Окремий обов’язок подавати оперативні відомості до ПФУ щодо прийому, переміщення та переведення працівників встановлено для критично важливих підприємств постановою КМУ, але для звичайних роботодавців такого окремого обов’язку немає. Тому, якщо ваше підприємство не має статусу критично важливого, додатково до звичайної звітності до ПФУ інформацію про переведення подавати не потрібно.

Правильне оформлення як переведення в іншу місцевість із фіксацією згоди працівників і наказів мінімізує трудові ризики та забезпечує виконання гарантій КЗпП.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?