Заголовок тимчасово відсутній

Робота за сумісництвом проводиться на підставі укладення трудового договору, який юрилично не повязаний із ТД за основним місцем роботи. Законодавством не передбачено надання довідок з основного місяця роботи для надання відпустки за сумісництом. Розрахунок належних днів відпустки за сумісництвом ви визначаєте з дати укладення ТД про роботу за сумісництом. ам не потрібна інформація про те, скільки днів відпустки має працівник на основному місці роботи. Єдине, коли така інформація потрібна, якщо відпустка за сумісництвом надається одночасно із відпусткою за основним місцем роботи і їх тривалість різна. Тоді на роботі за сімісництвом може бути надана відпустка без збереження ЗП за ст. 25 Закону про відпустки на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи.

Отже працівник має право на відпустку за основним місцем роботи і має право на відпустку на роботі за сумісництвом. При чому на сумісництві як правило праюють з неповним робочим часом, але тривалість щорічної основної відпустки все рівно становить не менше 24 кднза відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору за сумісництвом.. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). Тобто сумісник має право отримати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за неосновним місцем роботи (сумісництвом). При цьому як щорічна відпустка за основним місцем роботи, так і щорічна відпустка, що надається за сумісництвом, підлягає оплаті. Як правило, відпустка на підприємстві, де працівник працює за сумісництвом, надається в той самий час, коли працівник йде у відпустку за основним місцем роботи. У роботодавців недержавної власності працівник-сумісник може використовувати відпустку по-різному: а) одночасно за обома місцями праці; б) лише за основним місцем роботи. (за сумісництвом працівник і надалі виконує свої трудові обов’язки, а право на відпустку (щорічну оплачувану) за сумісництвом використає в інший час); в) оплачувана щорічна відпустка береться за основним місцем роботи, а за сумісництвом працівник йде у відпустку без збереження заробітної плати; г) оплачувана щорічна відпустка береться лише за місцем сумісництва. У подальшому, коли працівник йтиме у відпустку за основним місцем роботи, він повинен або й далі виконувати свої обов’язки за сумісництвом, або йти у відпустку без збереження зарплати. Тож ви маєте надати відпустку за сумісництвом. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці (ст. 11 Закону про відпустки). Проте на час воєнного стану ця норма не діє.

Раді допомогти, звертайтесь ще