Заголовок тимчасово відсутній

Таких саме нормативів не існує, але Вам можуть стати у нагоді Показники та критерії умов праці, за якими надаватимуться щорічні додаткові відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних з негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, затверджені наказом МОЗ і Мінпраці та соцполітики від 31.12.1997 р. № 383/55 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0050-98#Text), а також декі інші нормативні акти щодо атестації робочих місць за умовами праці, згадані нижче. Законодавець залишив на розсуд роботодавця встановлення конкретної тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці, обмеживши лише максимальний строк такої відпустки. Так, відповідно до ст. 7 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text) щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими й важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 р. № 1290 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-п#Text). У цьому Списку визначено максимальну тривалість такої відпустки для працівників різних сфер залежно від видів робіт, які вони виконують. Конкретна ж тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими й важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах (при атестації робочих місць і слід застосовувати вищезгадані Показники та критерії умов праці (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0050-98#Text)). Атестація робочих місць за умовами праці здійснюється згідно з постановою КМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 р. № 442 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-92-п#Text) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41 (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0041205-92#Text). Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими й важкими умовами праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із шкідливими й важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня (п. 10 Порядку застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженого наказом Мінпраці та соцполітики від 30.01.1998 р. № 16 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0057-98#Text)). Отже, віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе лише на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці; конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими й важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором; надається така відпустка працівникам залежно від їх фактичної зайнятості у шкідливих та важких умовах. При розрахунку конкретних днів відпустки працівникам зважайте на те, що згідно з ч. 2 ст. 9 Закону «Про відпустки» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text) до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховують: 1) час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади; 2) час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці; 3) час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів. Тож під час розрахунку конкретної тривалості додаткової відпустки не беріть до уваги ті дні, коли працівник був зайнятий у шкідливих умовах менше як половину тривалості робочого дня або не був зайнятий у цих умовах взагалі (приміром, час перебування на лікарняному чи у відрядженні не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими умовами праці). Таким чином, розрахунок днів відпустки слід проводити за простою формулою: з днів відпрацьованого робочого року (365) Ви виключаєте періоди, за які працівник немає права на додаткову відпустку (ті ж лікарняні, періоди з неповним робочим часом менше половини робочого часу тощо), а потім на отриманий результат множите частку від встановленої кількості днів щорічної додаткової відпустки та робочого року. На прикладі це виглядатиме наступним чином. Припустимо, встановлена кількість днів щорічної додаткової відпустки за шкідливі умови праці складає 7 днів, працівник весь рік працював повний робочий час у таких умовах, проте за рік 30 днів перебував на лікарняному. У даному випадку розрахунок буде таким: 7 : 365 х (365 – 30) = 6,4. Проводимо округлення за математичними правилами й виходить, що за таких умов працівникові слід нарахувати за відпрацьований робочий рік 6 днів щорічної додаткової відпустки. Раді допомогти, звертайтесь ще