Заголовок тимчасово відсутній

1. Тільки надати відпустку, або виплатити компенсацію. При чому для виплати компенсації без звільнення мають виконуватись певні правила: За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. (ст. 24 Закону про відпустки https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text )
2. Так, але залежить від виду відпустки. Статтею 9 Закону про відпустки визначено, що до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному статтями 25 і 26 цього Закону, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку. Тобто відпустки за ст. 25,26 Закону про відпустки зараховуються до відпускного стажу. Щодо відпустки на час воєнного стану, то ст. 12 Закону 2136 передбачено 2 види відпустки без збереження зарплати на час воєнного стану:
-відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону 2136. Надається тільки за згодою сторін і не обмежена тривалістю, але в межах воєнного стану. Може надаватись будь-якому працівнику, якщо роботодавець не против;
-відповідно до ч. 4 ст 12 Закону 2136. Надається в обовязковому порядку працівникам, які виїхали за кордон або набули статусу ВПО тривалістю не більше 90 кдн. Відмовити у такій відпустці роботодавець не може, але вона надається тільки певним категоріям працівників: тим які виїхали за кордон і підтвердити це можна наприклад відмітками у паспорті про перетин кордону, або працівникам, які набули статус ВПО. Цей статус також слід підтвердити відповідною довідкою.
Відпустка без збереження зарплати через воєнний стан за згодою сторін за ч. 3 ст. 12 Закону 2136 зараховується до стажу, який дає право на щорічну основну відпустку (ст. 9 ЗАкону про відпустки https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text) , а відпуска за ч. 4 ст. 12 Закону 2136- не зараховується (це прямо зазначено в ч. 4 ст. 12 Закону 2136).
3. Ні, цей період не зараховується до відпускного стажу, оскільки не передбачено ст. 9 Закону про відпустки

Раді допомогти, звертайтесь ще!