Заголовок тимчасово відсутній

Працівники, звільнені з військової служби в запас, після взяття їх на військовий облік (протягом 5 днів з дня звільнення їх з військової служби) мають стати до роботи. Таким чином, після звільнення з військової служби працівник надає роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення. Написання працівником заяви про бажання повернутися до роботи після звільнення з військової служби законодавством не передбачено. Тим більш, що працівники, звільнені з військової служби, мають приступити до роботи на наступний день після того, як їм поставлять позначку про звільнення та візьмуть на військовий облік.

Працівник, який після демобілізації заявив роботодавцю про намір повернутися на своє місце роботи, стає до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, на підставі відповідного розпорядчого акта роботодавця. Доречним зі сторони роботодавця видати наказ про повернення працівника до роботи (Наказ про вихід на роботу у зв'язку з звільненням з військової служби за посиланням https://kadroland.com/documents/1587-nakaz-pro-vixid-na-robotu-u-zvyazku-z-zvilnennyam-z), адже він був увільненим від роботи наказом «на період проходження військової служби» (з відкритою датою). Отже, роботодавець, видавши наказ про повернення працівника до роботи, тим самим припинить таке увільнення.
При підготовці наказу, потрібно:
1) перевірити чи перебуває працівник на військовому обліку. Працівник має стати до роботи в день, наступний за днем взяття його на військовий облік (якщо не виникли інші обставини);
2) упевнитися, чи в змозі працівник виконувати доручену йому роботу (на підставі статті 169 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n940, або в ході усної бесіди).
Якщо працівник із власної вини не прибув на роботу у встановлений строк, роботодавець має запропонувати працівникові надати письмові пояснення з приводу неявки та ухвалити рішення щодо дисциплінарної відповідальності працівника з урахуванням поважності причин його відсутності.

Для деяких категорій працівників щорічні відпустки за їхнім бажанням можуть надаватися в зручний для них час. Йдеться про ветеранів війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.До ветеранів війни належать:

учасники бойових дій,
особи з інвалідністю внаслідок війни,
учасники війни.

Важлива умова надання щорічної основної відпустки – наявність стажу для цієї відпустки.

З 19.07.2022 р. період військової служби не зараховують до часу, що дає право на щорічну основну відпустку. Саме цією датою були внесені зміни до законодавства щодо відміни збереження середнього заробітку.

Що стосується педагогічних, науково-педагогічних працівників, то для них період проходження військової служби не зараховується до стажу роботи для щорічної основної відпустки з 24.12.2023 р. Може скластися ситуація, коли працівник тільки приступив до роботи і у нього за період увільнення від роботи з 19.07. 2022 р. немає накопичених днів щорічної відпустки (якщо звісно мова не йде про педагогічних чи науково-педагогічних працівників). В такому випадку працівник може взяти відпустку за минулі роки, якщо у нього залишились невикористані дні, оскільки законодавством не передбачено строку давності, після якого втрачається право на щорічні відпустки.

Законодавством передбачено ще один відпустки, яким можна скористатися працівники, які проходили військову службу. Це Додаткова відпустка окремим категоріям громадян на підставі статті 16-2 Закону про відпустки.

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом про статус ветеранів війни, можуть отримати додаткову оплачувану відпустку тривалістю 14 календарних днів на рік.

Задля отримання такої відпустки, як і інших видів відпустки, працівник пише заяву, подає відповідні підтверджуючі документи щодо свого статусу, а роботодавець видає наказ. Право на таку додаткову відпустку повної тривалості не залежить від відпрацьованого часу в тому чи іншому календарному році. Цей вид відпустки не підлягає поділу на частини чи перенесенню на інший період. Під час звільнення з роботи за неї не виплачується компенсація.

Працівник може оформити відпустку без збереження заробітної плати. На підставі статті 25 Закону про відпустки така відпустка надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника:

учасникам війни (до 14 календарних днів щорічно);
особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (до 21 календарного дня щорічно);
працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації, - тривалістю до 60 календарних днів (це новий вид відпуски, зміни внесені Законом № 3494). Ті працівники, яких зараз звільняють із військової служби, не можуть скористатися даним видом відпустки. Оскільки вони наразі звільняються за сімейними обставинами чи станом здоров’я. Тобто, працівника не демобілізували, а звільнили з військової служби. Тому, право на разову неоплачувану відпустку отримають працівники, які повернуться до роботи після військової служби, коли закінчиться особливий період чи Президент оголосить демобілізацію.

Також за сімейними обставинами та з інших причин може надаватися відпустка без збереження заробітної плати за угодою з роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік. Підстава - стаття 26 Закону про відпустки.

Ще одна нова підстава для надання відпустки без збереження зарплати за угодою сторін – відпустка на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру. Така відпустка може надаватися без обмеження строку, конкретна тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.

Раді допомогти, звертайтесь ще!