Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Однак непоодинокі випадки, коли таке право роботодавцем порушується. Це може бути несвоєчасна виплата заробітної плати / авансу працівникам чи затримка розрахунку з працівником при звільненні.
Передумови таких порушень різні – від нехтування роботодавцем своїм обов’язком та строками виплати заробітної плати до об’єктивних причин, які впливають на можливість роботодавця оплачувати роботу найманих працівників і своєчасно розрахуватись з тими, хто звільняється.
Інспектор Держпраці нагадала, що строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в ст. 115 Кодексу законів про працю і ст. 24 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці».
Цими нормами передбачено, що виплата зарплати повинна здійснюватися:
- у робочі дні за графіком роботи підприємства;
- не рідше ніж двічі на місяць, а проміжок часу між цими двома виплатами не має перевищувати 16 календарних днів;
- не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У випадку порушення термінів виплати заробітної плати для роботодавців передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність
Джерело: Держпраці
