Додаткова відпустка передбачена пунктом «н» частини 1 статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19.11.1992 № 2801-XII. Основними критеріями для надання додаткової відпустки законодавство визначає стаж роботи на перелічених вище посадах та в закладах, тому така відпустка надається медичним працівникам незалежно від того, працюють вони на повну ставку чи на умовах скороченого робочого дня (0,25, 0,5 або 0,75 посади). Для того щоб отримати додаткову відпустку, медпрацівник має безперервно працювати на вказаних вище посадах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад три роки. Тривалість відпустки — три календарні дні.
Закон № 2801 не визначає, як обчислювати стаж безперервної роботи, що дає право на відпустку. Мінсоцполітики у листі від 22.01.2015 № 649/0/14-15/13 рекомендує обчислювати стаж безперервної роботи для відпустки так само, як для надбавки за безперервну роботу. А саме потрібно застосовувати п. 4.1.3 наказу Мінсоцполітики та МОЗ «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 № 308/519. Дні, коли працівник не виходив на роботу з нез'ясованих причин (табелюються як "НЗ"), не зараховуються до стажу, що дає право на цю додаткову відпустку, оскільки вони не зазначені в п. 4.1.3 наказу 308/519.

Раді допомогти, звертайтесь ще!