Розглянемо Ваші запитання.

1. Ненормований робочий день. Це особливий режим робочого часу, який установлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу (п. 1 Рекомендацій № 7 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#o12).

Список професій і посад, на яких може застосовуватися ненормований робочий день, роботодавцям рекомендовано самостійно визначати колдоговором. При встановленні ненормованого робочого дня працівник може виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого часу, проте така робота не вважається надурочною.

Водночас працівники з ненормованим робочим днем можуть виконувати свої обов’язки й у межах нормального робочого часу. Міра праці у цьому випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).

На працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. У зв’язку з цим роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад установлену тривалість робочого часу. На цьому акцентується увага у п. 4 Рекомендацій № 7 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#o12. Це означає, що перепрацювання, які виникають через виробничу необхідність, мають відбуватися не систематично, а, так би мовити, в межах розумного.

Отже, роботу на умовах ненормованого робочого дня не слід прирівнювати до надурочної роботи. При цьому законодавство не вимагає якимось чином підтверджувати ненормованість праці працівників.

П. 2 Рекомендацій № 7 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#o12 встановлено, що ненормований робочий день не застосовується для працівників з неповним робочим днем, в той час як для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, його можна застосовувати.

Разом з цим, на думку Мінекономіки, викладену в листі від 06.08.2021 № 4712-06/40372-09, чинне законодавство не містить заборони застосування ненормованого робочого дня для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Адже Рекомендації № 7 https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97#o12 не зареєстровані в Мін’юсті, а тому не є нормативно-правовим актом. Вважаємо, що вирішення цього питання належить до компетенції роботодавця.

Отже, описана у Вашому запитанні ситуація, під ненормований робочий день не підпадає.

2. Сумісництво. Ним вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця-фізособи (ч. 1 ст. 102-1 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n633 ). При цьому працівник не може працювати за сумісництвом не маючи при цьому основного місця роботи (лист Мінекономіки від 22.10.2021 № 4706-01/51196-09).

Тому фраза з Вашого запитання "працює за сумісництвом повний робочий день з пн по пт/ та за зовнішнім сумісництвом" викликає сумніви. Може все-таки "працює за основним місцем роботи повний робочий день з пн по пт/ та за зовнішнім сумісництвом"? Чи все-таки "працює за основним місцем роботи повний робочий день з пн по пт/ та за внутрішнім сумісництвом"?

Проте, у буль-якому разі роботу за сумісництвом працівник буде виконувати після/до роботи за основним місцем роботи. І жодних накладок робочого часу (одного трудового договору за основним місцем роботи та іншого — за сумісництвом) тут бути не може.

3. Дистанційна робота. Це форма організації праці, за якої робота виконується (ч. 1 ст. 60-2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571):

1) поза робочими приміщеннями або територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника;

2) із використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до ч. 7 ст. 60-2 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 за погодженням між працівником та роботодавцем виконання дистанційної роботи можна поєднувати з виконанням роботи на робочому місці у приміщенні або на території роботодавця. Особливості такого поєднання встановлюють у трудовому договорі https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16. Приміром, можна передбачити, що в понеділок та четвер працівник працює в офісі, а в решту днів тижня — дистанційно.

За загальним правилом режим робочого дня дистанційник може визначати самостійно. На нього не поширюються ПВТР, але ознайомити з ними дистанційника все ж таки необхідно (ст. 29 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n175).

Разом із тим можна встановити режим роботи, якого працівник буде зобов’язаний дотримуватися. Так, це може бути загальний графік роботи роботодавця або індивідуальний час початку та закінчення роботи, перерв для відпочинку та харчування, а також гнучкий режим роботи.

4. Гнучкий режим. Це форма організації праці, що надає працівнику можливість самостійно регулювати час початку та/або закінчення, а за певних умов також і тривалість робочого часу протягом робочого дня, за умови дотримання встановленої норми тривалості робочого часу (ч. 1 ст. 60 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 ).

Гнучкий режим робочого часу передбачає: фіксований робочий час, змінний час та час перерви для відпочинку і харчування (ч. 4 ст. 60 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 ) .

Час перерви. Встановлюємо за загальними правилами відповідно до ст. 66 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n420. Тобто тривалість перерви для відпочинку і харчування має становити не більше двох годин.

Перерва не включається в робочий час. За загальним правилом, час початку і закінчення перерви встановлюють у ПВТР.

Фіксований час. Це час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. Фіксований час необхідний для того, щоб зістикувати час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим, з режимом роботи інших працівників.

Він може йти «нарізкою». Приміром, працівникові можна встановити фіксований час з понеділка по п’ятницю з 9:30 до 13:00 та з 14:30 до 16:00. Також фіксований час можна передбачити лише в окремі дні робочого тижня, приміром, тільки в понеділок (лист Мінекономіки від 28.04.2021 № 4706-06/25564-07).

Змінний час. Це час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу.

Наявність фіксованого та змінного робочого часу дає працівнику можливість в межах, установлених роботодавцем, обирати щоденний час початку та закінчення робочого дня.

Приклад. У працівника (повна зайнятість, 8-годинний робочий день) змінний час з 8:00 до 9:30, з 14:00 до 14:30 та з 16:00 до 20:00, фіксований час з 9:30 до 13:00 та з 14:30 до 16:00.

Працівник може прийти на роботу о 8:00, відпрацювати підряд години змінного часу з 8:00 до 9:30, фіксованого часу з 9:30 до 13:00, змінного часу з 14:00 до 14:30, фіксованого часу з 14:30 до 16:00 та змінного часу з 16:00 та 17:00. Всього 8 годин.

Також він може побудувати свою роботу інакше. Прийти на роботу о 9:30. Відпрацювати години фіксованого часу з 9:30 до 13:00 та з 14:30 до 16:00. Далі піти у свої справах на пару годин. Потім повернутися о 18:00 та допрацювати у змінний час ще 2 години, а саме з 18:00 до 20:00. Всього 8 годин.

Або ж працівник може геть іншим чином організувати свою роботу за умови, що в фіксований час він знаходитиметься на роботі.

5. Робота мобілізованого. Мобілізованний працівник апріорі працювати не може, навіть дистанційно або за гнучким режимом. Роботодавець зобов’язаний увільнити працівника на період проходження військової служби (ч. 3 ст. 119 КЗпП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n707).

Крім того, військові посадові особи ЗСУ належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n24).

П. 1 ч. 1 ст. 25 Закону № 1700 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#n335 забороняє таким особам мати іншу оплачувану діяльність.

Раді допомогти, звертайтесь ще!