Перехід на строкові трудові договори: рекомендації та порядок дій

Перевести всіх безстрокових працівників на строкові договори «під щоквартальне продовження» лише за бажанням роботодавця юридично неправильно і високоризиково, тому робити цього не варто; змінювати тип договору можна лише точково там, де є реальні підстави для строковості.

Обґрунтування

1. Строковий договір допускається лише за наявності законних підстав. За ст. 23 КЗпП строковий договір можна укласти тільки коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк за характером роботи, умовами її виконання, з об’єктивних інтересів працівника або у спеціально передбачених законом випадках. Формулювання на кшталт «щоб щокварталу переглядати/продовжувати» чи «така політика компанії» не належать до дозволених підстав.

2. Багаторазове «подовження» строкових договорів на постійну роботу робить їх безстроковими. Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 КЗпП трудові договори, які переукладають один чи кілька разів, за відсутності спеціальних підстав, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Якщо робота фактично є постійною, а ви кожні три місяці підписуватимете додаткові угоди про продовження, це майже гарантовано буде розцінено як безстрокові відносини, незалежно від формальних документів.

3. Заміна безстрокового договору на строковий – істотна зміна умов із ризиком визнання умов нікчемними. Переведення масиву працівників із безстрокових на строкові без реального обґрунтування строковості погіршує їхнє становище, що суперечить трудовому законодавству. Навіть за наявності підписаних додаткових угод суд або контролюючі органи можуть визнати ці відносини безстроковими й кваліфікувати звільнення «у зв’язку із закінченням строку» як незаконні.

Раціональне та безпечне рішення — залишити чинні безстрокові договори і за потреби змінювати лише окремі умови (оплату, режим роботи, дистанційність) через додаткові угоди, не перетворюючи їх штучно на строкові.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?