За власним бажанням працівник має право звільнитися без згоди роботодавця, за угодою сторін – лише за його згодою.

Ініціатором звільнення за власним бажанням може бути лише працівник – відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. Тобто якщо роботодавець не згоден, то покинути роботу раніше, аніж через 14 днів після подання своєї заяви про звільнення, працівник не може (якщо в нього немає поважних причин для звільнення) – це вважатиметься прогулом. Водночас, роботодавець не може затримувати звільнення працівника за власним бажанням довше, аніж на 14 днів після подання працівником заяви про звільнення.

Натомість за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) за угодою сторін ініціатором звільнення може бути не лише працівник, а й роботодавець – він може надати працівнику пропозицію щодо згоди на звільнення, проте якщо працівник на це не погодиться, то роботодавець звільнити його за цією підставою не зможе. Так само і навпаки – у випадку, коли працівник подасть заяву про звільнення саме за угодою сторін, то якщо роботодавець на це не згоден, він вправі відмовити працівнику у звільненні й працівник, на відміну від звільнення за власним бажанням, не зможе просто не виходити на роботу навіть і після відпрацювання двох тижнів (інакше це буде прогулом).

Також у працівника є право в односторонньому порядку відкликати лише свою заяву про звільнення за власним бажанням за ст. 38 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n218) і наказ про звільнення за таких обставин доведеться скасувати. А от при звільненні за угодою сторін за п. 1 ст. 36 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n204) такої можливості у працівника немає – якщо він подав заяву на звільнення за угодою сторін і на її підставі було видано наказ про звільнення, то скасувати його можна лише за взаємною домовленістю сторін (якщо роботодавець не бажає продовжувати з працівником трудові відносини, то він вправі не допускати його до роботи і не зобов'язаний скасовувати наказ про звільнення).

Тож якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника, працівнику потрібно подавати заяву про звільнення за власним бажанням, а якщо роботодавець хоче бути впевненим, що працівник не передумає і точно звільнятиметься, тоді треба використовувати підставу для звільнення за угодою сторін.

В іншому ж різниці між звільненням за власним бажанням чи угодою сторін немає – якщо між працівником і роботодавцем відсутні суперечки щодо самого звільнення чи його дати, то яку саме з цих двох причин буде використано як підставу для звільнення, немає значення.

Раді допомогти, звертайтесь ще!