Мобілізація дистанційного працівника: наслідки та можливі рішення підприємства

Мобілізований військовослужбовець може продовжувати виконувати свої посадові обов'язки, якщо це не суперечить вимогам військової служби та не створює конфлікту інтересів. Законодавство не містить прямої заборони на це, але існують певні обмеження та особливості, особливо для тих, хто обіймає певні посади, такі як військові посадові особи, або якщо виконання посадових обов'язків суперечить службовим обов'язкам в армії.
Оскільки, в Законі України ""Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232) немає прямої заборони виконання військовослужбовцем своїх трудових обов’язків, зокрема в режимі дистанційної праці. І це дійсно так, заборони немає. Ба більше, що стосується мобілізованих ФОП, то відповідно до ч. 3 ст. 39 Закону № 2232 за громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності ФОП. А в разі непровадження ними підприємницької діяльності в період проведення мобілізації нарахування податків і зборів таким ФОП не здійснюється.
Водночас застосувати цю норму до працівника юрособи, на нашу думку, не можна, адже якщо із мобілізацією ФОП (якщо він не має найманих працівників) його підприємницька діяльність завмирає, то діяльність юрособи — інша річ, адже в більшості випадків працівника можна тимчасово замінити іншою уповноваженою особою.
Зауважимо, що поєднання трудових обов’язків та військової служби — справа щонайменше ризикована, а щонайбільше — незаконна . Адже, навіть якщо працівник підприємства не є військовою посадовою особою в розумінні Закону № 1700, який прямо забороняє оплачувану підприємницьку діяльність зазначеним у ньому особам, податкові ризики для підприємства (зокрема, зазіхання податківців на реальність господарських операцій) все одно залишаються. І попри те, що ризик — справа шляхетна, коштувати він може занадто дорого.
Тож наполегливо радимо в разі мобілізації працівника піти надійним шляхом — передати повноваження іншій особі.

Тобто враховуючи викладене, радимо увільнити зазначеного працівника від роботи на підставі наданих ним документів відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП України.

Жодних негативних наслідків для підприєжмства, на нашу думку, не буде. Адже, роботодавець не мав інформації про мобілізацію зазначеного працівника.

Раді допомогти, звертайтесь ще!