Вибір між основним місцем роботи та сумісництвом для працівниці

Обидва варіанти є законними.

Працівниця має право під час перебування у відпустці для догляду за дитиною працювати в іншого роботодавця на умовах неповного чи повного робочого часу за сумісництвом згідно ч. 2 ст. 21 КЗпП (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123). При цьому відпустка для догляду за дитиною за основним місцем роботи не припиняється.

У разі прийняття за сумісництвом не потрібно припиняти трудові відносини з попереднім роботодавцем, а після закінчення відпустки для догляду за дитиною працівниця зможе вирішити, де працювати за основним місцем роботи. Для Вас, як нового роботодавця така схема не створює додаткових юридичних ризиків. Наразі немає обмежень щодо тривалості робочого часу сумісника, головна умова, щоб робота виконувалась у вільний від основної роботи час. Але оскільки в першого роботодавця вона наразу у відпустці, можна приймати і на повний робочий час.

Якщо ж працівниця звільниться з попереднього місця роботи, то відпустка для догляду за дитиною там припиниться, і Ви можете прийняти її до себе за основним місцем роботи. Це також законно.

Якщо немає нагальної потреби оформлювати працівницю саме за основним місцем роботи, доцільно прийняти її за сумісництвом. Це дозволить зберегти її трудові відносини з попереднім роботодавцем, не перериваючи відпустку для догляду за дитиною. Якщо ж для ваших потреб важливо, щоб це було основне місце роботи, працівниця може звільнитися за власним бажанням чи угодою сторін з попереднього підприємства і бути прийнятою до вас за основним місцем роботи — законодавчих перешкод для цього немає.

Щодо державних виплат, вони збережуться до досягнення дитиною трирічного віку, незалежно від того чи вийде мама на робобту на повний день чи неповний. Право на державну допомогу при народженні дитини не залежить від того, чи офіційно працює мама дитини, чи перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, чи зареєструвався як фізична особа-підприємець, чи безробітна. Допомогу при народженні дитини надають одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, щоб створити належні умови для її повноцінного утримання та виховання згідно п. 10 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 № 1751 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-п#Text).

Раді допомогти, звертайтесь ще!