Дії роботодавця при мобілізації працівника під час відпустки УБД

Роботодавець має скасувати (не застосовувати) відпустку УБД з 01.09.2026, увільнити працівника від роботи у зв’язку з мобілізацією з цієї дати та коригувати табель: замість відпустки проставити код «ІН» (22) за період військової служби.

Обґрунтування

1. Відпустка УБД не переноситься та не продовжується. Додаткова відпустка учасникам бойових дій надається за календарний рік, не ділиться на частини, не переноситься на інший період і не компенсується при звільненні, а у разі невикористання «згорає» (ст. 16-2 Закону про відпустки). Тому якщо фактично з 01.09.2026 працівник починає військову службу, відпустка цього дня не може реалізуватися в натурі.

2. Пріоритет має увільнення через мобілізацію. За працівником, призваним на військову службу під час мобілізації, зберігаються місце роботи та посада, а сам факт призову оформлюється наказом про увільнення від роботи на весь період служби на підставі ст. 119 КЗпП. Отже, з 01.09.2026 ви видаєте наказ про увільнення у зв’язку з мобілізацією, а відпустку, заплановану на цю ж дату, не надаєте.

3. Табель обліку часу потрібно відкоригувати. Період перебування на військовій службі у табелі відображають як інший невідпрацьований час, передбачений законодавством, – код «ІН» (цифровий «22») замість коду відпустки, оскільки з дати призову працівник уже не може одночасно бути у відпустці та увільненим від роботи за мобілізацією (типова форма П-5, наказ Держкомстату № 489).

4. Відпустка УБД за 2026 рік у такій ситуації, по суті, втрачається. Оскільки її не можна ні перенести, ні компенсувати, право на неї існує тільки в межах 2026 календарного року за умови фактичного використання (ст. 16-2 Закону про відпустки). Якщо працівник фактично не встиг піти у таку відпустку до дати мобілізації, реалізувати її пізніше неможливо.

У цій ситуації ключова дія роботодавця — оформити наказ про увільнення з 01.09.2026 та замінити заплановану відпустку УБД на облік періоду військової служби.