Куди евакуювати відвідувачів без укриття під час тривоги

Якщо в закладі культури немає власного укриття, при жовтому й червоному рівнях загрози людей слід організовано виводити до найближчої доступної захисної споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення або за відсутності таких – до заздалегідь визначених приміщень/місць із найменшим ризиком ураження, погоджених з місцевими органами цивільного захисту.

Обґрунтування

1. Обов’язок не допускати роботи в небезпечних умовах. Заборонено вимагати від працівника роботи в умовах, що становлять явну небезпеку для життя, або не відповідають законодавству про охорону праці, а роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні умови праці відповідно до ст. 153 КЗпП. Це правило поширюється і на ситуації повітряної тривоги, тому перебування людей у приміщенні без захисту є неприпустимим.

2. Пріоритет переходу до укриття. Під час повітряної тривоги базовим правилом є негайне припинення роботи, вимкнення обладнання й організований перехід до захисної споруди цивільного захисту, якщо вона є доступною. Це прямо підкреслюється у вимогах охорони праці та цивільного захисту, де безпека людей має безумовний пріоритет над продовженням роботи.

3. Використання найближчих доступних захисних споруд поза будівлею. Якщо власного укриття немає, керівник повинен заздалегідь визначити найближче укриття (у тому числі за межами закладу) та організувати туди евакуацію працівників і відвідувачів. У локальних документах необхідно описати: маршрут руху, порядок оповіщення, відповідальних осіб за перевірку приміщень та супровід людей.

4. «Приміщення з найменшим ризиком ураження» як тимчасовий варіант. Для об’єктів, де укриття відсутнє або переміщення до нього неможливо здійснити безпечно й вчасно, спеціальні правила (як це зроблено для медзакладів у Порядку № 1158) дозволяють тимчасово розміщувати людей у приміщеннях з найменшим ризиком ураження (внутрішні коридори, кімнати без вікон, нижчі поверхи тощо). Таке рішення має бути завчасно визначене в алгоритмі дій та погоджене з трудовим колективом, і використовується лише як вимушений захід до облаштування повноцінного захисту.

5. Необхідність локальних документів і погодження маршрутів. У внутрішніх інструкціях і наказах закладу культури потрібно: визначити офіційні канали оповіщення, зафіксувати маршрут евакуації до найближчої захисної споруди або безпечного простору, призначити відповідальних осіб і порядок контролю. Для цього доцільно врахувати вимоги актів уряду про рівні загрози та місцевих рішень органів влади щодо укриттів, а також ознайомити всіх працівників під підпис із затвердженим алгоритмом.

Безпечним варіантом дій є попередньо погоджений із органами цивільного захисту маршрут до найближчої захисної споруди та, за її недоступності, чітко визначені приміщення з мінімальним ризиком ураження.

Можу пошукати матеріали на цю тему — цікаво?