Заголовок тимчасово відсутній

Доброго дня! На підприємстві скорочують посаду, працівнику вручили попередження у 17.01 та запропоновану іншу посаду або звільнення за п.1 ст.40 23.03.23. Працівник не відмовився від запропонованої посади, але 25.01 написав заяву на звільнення за власним бажанням 01.05.2023. Водночас з 16.01 по 30.04 працівник знаходиться у відпустці без збереження з/п.
Чи можемо ми звільнити працівника саме 23.03.2023 за п.1 ст. 40, не зважаючи на заяву про звільнення за власним бажанням 01.05.23?

Тетяна Гуль, консультант

експерт

16.03.2023 | 00:22

Очікує відповідь

Відповідь на запитання: в даному випадку працівнику вигідніше звільнитись за скороченням на підстаі п. 1 ст 40 КЗпП, адже при звільненні він отримає вихідну допомогу в розмірі середньомісячної зарплати. При звільненні за згодою сторін чи за власним бажанням така вихідна допомога не передбачена. Але працівник має право звільнитись до закінчення строку попередження про звільнення. Чинним законодавством не надано право роботодавцю з власної ініціативи звільнити працівника раніше двомісячного строку попередження про звільнення.

Разом із тим, якщо сам працівник виявить бажання звільнитися раніше, ніж сплине зазначений строк попередження про звільнення, то, на думку Мінсоцполітики (лист від 07.10.2015 р. № 420/06/186-15), роботодавець може звільнити у строк, про який просить працівник.

У такому випадку працівник має подати роботодавцю заяву з проханням скоротити строк попередження про звільнення та вказати дату, з якої він бажає бути звільненим. Трудовий договір припиняється відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП. У зв’язку з цим працівнику в разі звільнення на такій підставі має бути виплачена вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП). Щодо звільнення пізніше, то відповідно до ст 40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. В той же час відповідно до ст. 5 Закону 2136 у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. Тобто, оскльки працівник на момент звільнення за скороченням перебуває у відпустці, він може бути звільнений за п. 1 ст 40 КЗпП наступним днем після закінчення відпустки, тобто 01.05.2023

Раді допомогти, звертайтесь ще!

Отримайте відповідь від 15 хвилин!

Послуга Особистий консультант доступна лише передплатникам пакетів Професіонал, Преміум, Преміум ПРО.
Приєднуйтесь до передплатників і отримуйте експертну підтримку в будь-який час!

Оформити передплату