Ви можете запустити процедуру звільнення за п. 8-3 ст. 36 КЗпП , тобто видати наказ про звільнення, коли будуть одночасно дотримані дві обов’язкові умови: 1) фактична відсутність працівника на робочому місці понад 4 місяці підряд; 2) відсутність інформації у роботодавця про причини такої відсутності понад 4 місяці підряд (при цьому не має значення поважність чи неповажність причин такої відсутності) та буде документальне підтвердження відсутності працівника на роботі і відсутності про причини такої відсутності протягом 4 місяців поспіль.

Щодо документального підтвердження , слід зауважити, що п. 8-3 ст. 36 КЗпП не вимагає документального супроводу для звільнення за цією підставою. Але докази у роботодавця мають бути. Це наступні документи: доповідна записка на ім’я директора, акти про відсутність працівника на роботі , акти краще складати кожного дня. Якщо ви не складаєте акт кожного дня протягом 4 місяців, то у такому випадку у вас має бути інше обґрунтування для того, щоб працівник вже таки фізично не виходив на роботу або дистанційно не під’єднувався до вас. Необхідно зібрати додаткові документальні підтвердження відсутності працівника: табелі обліку використання робочого часу, що ведуться на підставі зданих пропусків або інших документів; відомості автоматизованої системи обліку приходу/уходу працівників; копії журналів, у яких працівники ставлять свій підпис при приході на роботу,тощо. Доказовою базою може бути надісланий лист-вимога надати пояснення причин відсутності на роботі, які не отримав працівник і вони повертаються до вас без відповіді. Документальним підтвердженням того, що у вас відсутня інформація про причини відсутності працівника можуть бути скріни у месенджерах, де ви дійсно пишете працівнику, але він не відповідає, або він поза зоною досяжності, або він був у мережі останній раз, наприклад у грудні 2022 року.

Раді допомогти, звертайтесь ще!